Экономика | Вознесенск, 12 Июля, 2017

В Бузькій ОТГ встановлено ставки місцевих податків та зборів

У К Р А Ї Н А

МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ

ВООЗНЕСЕНСЬКИЙ РАЙОН

БУЗЬКА СІЛЬСКА РАДА

РІШЕННЯ

від 6 липня 2017р. №01 У сесія восьмого скликання

с. Бузьке.

Про місцеві податки та збори

(Установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу)

(Установлено, що у 2017 році на рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті на виконання Закону України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII, не поширюються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу в частині плати за землю)

Відповідно статті 143 Конституції України, пункту 24, 28 частини 1 статті 26, пункту 1 статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями, Бюджетного кодексу України із змінами, Законів України від 20.12.2016 №1791-УІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році”, від 21.12.2016 № 1797-УІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”, з метою приведення місцевих податків і зборів на території сільської ради до норм чинного законодавства, сільська рада

В И Р І Ш И Л А

1. Затвердити розміри місцевих податків і зборів на території Бузької сільської ради Миколаївської області:

1) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування:

2.1. Ставки податку встановлюються в таких розмірах:

за 1 кв. м площі об’єкта житлової нерухомості 0,1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.

за 1 кв. м площі обєкта нежитлової нерухомості, 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року

2) акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 5% від бази оподаткування.

Базою оподаткування є вартість реалізованих (з податком на додану вартість) підакцизних товарів.

Встановити об’єкт оподаткування операції визначені ст. 213 Податкового кодексу України

Платниками податку є суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, тютюн, промислові замінники тютюну, нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне).

3) єдиний податок:

Встановити на території Бузької сільської ради ставки єдиного податку у відсотках (фіксовані податки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, розміру прожиткового мінімуму та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Для першої групи платників єдиного податку ставка встановлюється в розмірі 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

Для другої групи платників єдиного податку ставка встановлюється в розмірі 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відсоткова ставка у розмірі 15% встановлюється для платників єдиного податку першої та другої групи:

· до суми перевищення обсягу доходу, визначеного для даних груп платників;

· до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

· до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків;

· до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

· до доходу, отриманого платниками І та ІІ групи від провадження діяльності, яка не передбачена для даних груп платників.

У разі, якщо платники єдиного податку першої та другої груп здійснюють кілька видів господарської діяльності та на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку.

Якщо платники єдиного податку І групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників ІІ та ІІІ груп, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Платники єдиного податку ІІ групи, що перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників ІІІ групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%. Заяву дані платники подають не пізніше 20 числа місяця наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходів.

4) транспортний податок:

Ставка податку встановлюються з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

Базою та Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить

понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального»;

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального

Податок розраховується та сплачується в терміни:

а) для фізичних осіб – обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення – рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України, протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення — рішення;

б) для юридичних осіб – платники податку самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України, авансовими внесками щоквартально до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

З 1 квітня органи внутрішніх справ зобов’язані щомісячно, у 10-ти денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

5) земельний податок:

Ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюється у розмірі 1,2 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку за земельні ділянки нормативну грошову оцінку яких не проведено 5 %

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження):

— за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті

виробничими , культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами у розмірі 0,03 відсотків від їх нормативної грошової оцінки;

— за земельні ділянки для комерційного використання у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки;

— у разі надання в оренду земельних ділянок ( у межах населених пунктів) окремих будівель ( споруд) або їх частин власниками та землекористувачами іншим суб’єктам, податок за площі, що надаються в оренду, встановлюється у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки ( залежно від виду економічної діяльності орендаря);

— ставка податку за один гектар сільськогосподарських угідь:

— для ріллі, сіножатей, пасовищ – 1 відсотків від нормативної грошової оцінки;

— для багаторічних насаджень – 0,3 відсотків від нормативної грошової оцінки.

-ставка податку встановлюються у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної власності).

— за один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами) у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки.

— за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач ( крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки.

— податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством;

— ставка податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюється у розмірі:

для ріллі, сіножатей, пасовищ – 1 відсотків від їх нормативної грошової оцінки;

для багаторічних насаджень – 0,3 відсотків від нормативної грошової оцінки.

-податок за земельні ділянки водного фонду, а також за земельні ділянки лісогосподарського призначення та які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки.

— за земельні ділянки іншого використання у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

6) туристичний збір:

Ставка становлюється у розмірі 1 відсотка до бази справляння збору. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених пунктом

6.1 Порядок обчислення та сплати туристичного збору, за вирахуванням податку на додану вартість.

Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

3. Затвердити Положення «Про місцеві податки і збори», розроблені відповідно до Податкового кодексу України (додаються).

4. Це рішення набирає чинності з з моменту прийняття, але не рініше дати його офіційного оприлюднення та застосовується з 01.01.2018року.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи.

Сільський голова Ю.Ю.Заволока

Положення «Про місцеві податки і збори»

Порядок обчислення та сплати транспортного податку

1. Платники податку

1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього Положення є об’єктами оподаткування.

2. Об’єкт оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього Положення.

4. Ставка податку

4.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього Положення.

5. Податковий період

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

6. Порядок обчислення та сплати податку

6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам — нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

6.3. Органи внутрішніх справ зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

6.4. Платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою — платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

6.5. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником — починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

6.6. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

6.7. У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

6.8. У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього Положення є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

6.9. У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього Положення є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою — платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою — платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

6.10. Фізичні особи — платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи — нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування».

7. Порядок сплати податку

7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

8. Строки сплати податку

8.1. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами — авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації».

Порядок обчислення та сплати єдиного податку

1. Платники податку.

Платниками єдиного податку є:

— перша група – фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю, не використовують працю найманих осіб, здійснюють роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або надають побутові послуги населенню та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 тис. грн.;

— друга група – фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

· не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

· обсяг доходу не перевищує 1 500 000 грн.

Не є платниками єдиного податку:

1) суб’єкти господарювання (юридичні та фізичні особи-підприємці), які здійснюють:

· діяльність з організації, проведення азартних ігор;

· обмін іноземної валюти;

· виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

· видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

· видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

· діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу;

· діяльність з управління підприємствами;

· діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

· діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

· діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

2) фізичні особи — підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту;

3) фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

4) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

5) суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

6) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

7) фізичні та юридичні особи — нерезиденти;

8) суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2. Ставка податку.

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані податки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відсоткова ставка у розмірі 15% встановлюється для платників єдиного податку першої та другої групи:

· до суми перевищення обсягу доходу, визначеного для даних груп платників;

· до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків;

3. Податковий період.

Податковим періодом для платників єдиного податку першої і другої груп є календарний рік.

4. Строк та порядок сплати податку.

Платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансових платежів не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця за місцем податкової адреси. Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період, але не більш як до кінця поточного звітного року.

5. Особливості справляння єдиного податку.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

а) податку на прибуток підприємств;

б) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку І-ІІІ груп (фізичної особи) та оподатковані згідно законодавства;

в) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується фізичними та юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 2 відсотки;

г) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками І-ІІ груп для ведення господарської діяльності.

Порядок

Справляння акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання підакцизних товарів.

1. Платники податку

Особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

2. Об’єкт оподаткування

Об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів визначені ст. 213 Податкового кодексу України

3. База оподаткування

Базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

4.Ставка податку

Ставка податку з реалізації суб’єктами господарювання підакцизних товарів становить 5% від бази оподаткування.

5.Порядок обчислення суми податку

Суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів визначаються платником податку самостійно, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставки податку, відповідно до розділу 4.

6.Податковий період

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

7.Строк та порядок сплати податку

Суми податку перераховуються до бюджету Бузької сільської ради згідно з положеннями Бюджетного кодексу України, суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.

8. Строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку

Особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку органом державної податкової служби за місцем знаходження пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць в якому здійснюється господарська діяльність.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду органу державної податкової служби за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою порядком, встановленою статтею 46 Податкового кодексу України.

Порядок

справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

1. Платники податку

1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2. Об’єкт оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

2.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчудження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г)гуртожитки; ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі в зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям – сиротам, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям – інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і)будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

3.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється відділенням ОДПІ Головного управління державної фіскальної служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

3.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

4. Ставка податку

4.1. Ставка податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розраховується від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м бази оподаткування та становить:

4.2. Розрахунок ставки податку у гривнях щорічно проводить відділення ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області.

5. Порядок обчислення суми податку

1.1.Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб на території Бузької сільської ради, у такому порядку:

1) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів а) або б) пункту 8.1. розділу 8 цього Порядку та відповідної ставки податку;

2) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів а) або б) пункту 8.1. розділу 8 цього Порядку та відповідної ставки податку;

3) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту в) пункту 8.1. розділу 8 цього Порядку та відповідної ставки податку;

4) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього пункту, розподіляється органом державної податкової служби пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

5) За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку) сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта / об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється органом державної податкової служби за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості , виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

5.2. Податкове/податкові повідомлення рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пунктом 5.1 цього розділу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку органом державної податкової служби за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

5.3. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

5.4. Органи державної податкової служби за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні органи державної податкової служби за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення – рішення про сплату податку, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

5.5. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень – рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють органи державної податкової служби за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

5.6. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до органу державної податкової служби за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними органів державної податкової служби та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, орган державної податкової служби за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

5.7. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати державній податковій службі відомості, необхідні для розрахунку податку за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

5.8. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення – рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

6. Податковий період

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

7. Строк та порядок сплати податку

7.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до бюджету Бузької сільської ради згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

7.2. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами — авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

8. Пільги із сплати податку

8.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебуває у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків) – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

8.2. Бузька сільська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням сільської ради;

об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.

9. Строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 «Податкова декларація (розрахунок)» Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Порядок

справляння плати за землю, в частині земельного податку

1. Платники земельного податку

1.1.Платниками земельного податку є:

а) власники земельних ділянок;

б) землекористувачі.

1.2. Не є платниками земельного податку суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

2. Об’єкт оподаткування

2.1.Об’єктом оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності, або користуванні

2.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності

2.3. Не є об’єктом оподаткування:

а) земельні ділянки кладовищ;

б) земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій, статути ( положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

3. База оподаткування земельного податку:

3.1. Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим Кодексом України.

3.2 Площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

4.Ставки податку:

4.1. Ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюється у розмірі 1,2 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.