Южноукраїнська громада провела в останню путь Євгена Василенка

Скорбота, біль і смуток вже вкотре спіткали нашу мирну громаду. Прокляте обличчя війни знову нагадало про себе тяжкою втратою. Южноукраїнська громада сьогодні востаннє зустріла свого Героя, старшого солдата Євгена Леонідовича Василенко.

Євген Василенко, 1979 р.н., виріс у місті енергетиків, закінчив Южноукраїнський професійний ліцей, працював у будівельно-монтажному управлінні ПАЕС. З початком повномасштабної війни пішов на військову службу за контрактом.

Минуло страшних пів року з тих пір, як рідні втратили зв'язок з Євгеном. Шість місяців нестерпного болю, розпачу та гніву. Адже старший солдат, навідник другого десантно-штурмового взводу третьої десантно-штурмової роти першого десантно-штурмового батальйону військової частини А0224, загинув, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Борова Харківської області. Ця трагічна подія сталася ще 14 квітня 2022 року.

Невимовний біль та розпач принесла звістка про смерть Героя. Без сина залишилися батьки, а син – без тата. У пам’яті рідних Євген назавжди залишиться доброю людиною з великим серцем.

Прощання із загиблим воїном відбулося на площі біля Палацу культури «Енергетик», де зібралися його бойові побратими, близькі та друзі, а також жителі нашої громади.

•  Читайте більше на Telegram-каналі. Приєднатися до нього можна ТУТ 

Зі словами співчуття до сім’ї загиблого звернулася заступниця міського голови Марія Дроздова.

- Василенко Євген Леонідович віддав своє молоде життя за нас із вами. За нашу громаду, за нашу Батьківщину під час цієї лютої війни. Від себе особисто та від усієї громади висловлюю слова щирого співчуття. Сподіваємося, що наші молитви та Всевишній допоможуть родині пережити важку втрату. Ми втрачаємо найкращих. Війна – це завжди біль. Велика подяка батькам за те, що виховали справжнього патріота. Вічний спомин про Євгена назавжди залишиться в наших серцях. Герої не вмирають! Слава Україні!

Після прощання з усіма військовими почестями та покладання квітів до труни воїна траурна церемонія продовжилася на міському кладовищі. Під звуки духового оркестру, стоячи на колінах, южноукраїнці провели в останню путь героя-земляка.

Народ, який на колінах зустрічає своїх героїв, ніколи не стане на коліна перед окупантом! Молимося за Україну! Згадуймо у молитві Євгена та всіх, хто вже не побачить сходу сонця.

Джерело