У Миколаєві помер легендарний тренер Володимир Горжий, який виховав олімпійських чемпіонів

У Миколаєві пішов із життя легендарний тренер Володимир Горжий, який виховав покоління олімпійських чемпіонів зі стрибків на батуті.

Про це повідомили у Відділенні НОК України в Миколаївській області.

У Миколаєві пішов із життя легендарний тренер, який виховав покоління олімпійських чемпіонів

У Миколаєві пішов із життя Володимир Максимович Горжий — легендарний тренер, людина, яка створила та розвинула миколаївську школу стрибків на батуті й вивела її на світовий рівень.

Йому було 88 років.

За десятиліття невтомної праці Володимир Максимович разом із дружиною Людмилою виховав цілу плеяду спортсменів, чиї імена назавжди вписані в історію українського та світового спорту.

Від тренера з акробатики — до творця миколаївської школи батуту

Свій тренерський шлях Володимир Горжий розпочав ще у 1956 році, працюючи тренером з акробатики. Згодом закінчив факультет фізичного виховання Миколаївського педагогічного інституту.

У 1970-х роках він заснував у рідному Миколаєві школу стрибків на батуті. Пліч-о-пліч із дружиною Людмилою вони роками формували унікальну систему підготовки спортсменів, яка згодом принесла Миколаєву та Україні світове визнання.

Серед перших яскравих вихованців тренера — Вікторія Бєляєва, перша чемпіонка СРСР та Європи з Миколаєва, Олена Коломієць, Сергій Буховцев та багато інших спортсменів.

А згодом настала епоха, яка зробила миколаївську школу батуту відомою далеко за межами України.

Учні, які прославили Україну на олімпійській арені

Серед вихованців Володимира Горжия — спортсмени, які піднімали український прапор на найбільших міжнародних змаганнях.

Юрій Нікітін — олімпійський чемпіон Афін-2004, переможець чемпіонатів світу та Європи.

Оксана Цигульова — срібна призерка Олімпійських ігор у Сіднеї-2000, багаторазова чемпіонка світу та Європи.

Олена Мовчан — фіналістка Олімпійських ігор 2004 року в Афінах та 2008 року в Пекіні, багаторазова чемпіонка світу та Європи, одна з найсильніших представниць світового батуту свого часу.

Особливе місце в історії посідає синхронна пара Олена Мовчан — Оксана Цигульова, яка свого часу була однією з найсильніших у світі.

Загалом Володимир Горжий виховав понад 50 чемпіонів та призерів міжнародних змагань.

Він обрав Україну

Окремою сторінкою в житті Володимира Горжия став період після розпаду Радянського Союзу.

У часи великих змін, коли перед спортсменами й тренерами відкривалися можливості продовжити кар’єру в різних країнах колишнього СРСР, Володимир Максимович зробив свій вибір — залишився у Миколаєві та продовжив працювати в Україні.

Він не залишив створену ним школу, своїх вихованців і справу, якій присвятив усе життя. Саме тут, у рідному місті, він продовжував виховувати спортсменів, які представляли вже незалежну Україну на світових та олімпійських аренах.

Його внесок був не лише у спортивні результати. Він фактично передав наступним поколінням тренерів власну школу, досвід і систему підготовки, сформовану десятиліттями праці.

Людина, яка залишила після себе школу

За вагомий внесок у розвиток українського спорту Володимир Максимович Горжий був удостоєний почесних звань «Заслужений тренер України» та «Заслужений працівник фізичної культури і спорту».

Два роки поспіль він отримував почесний знак «Городянин року».

Та, мабуть, головна спадщина тренера — не нагороди й звання. Це його учні, їхні перемоги, українські прапори на міжнародних аренах і школа, яка продовжує жити.

«Пішов із життя не просто легендарний тренер, а людина, яка створила Миколаївську школу стрибків на батуті та вивела її на світовий рівень. За десятиліття невтомної праці Володимир Максимович виховав цілу плеяду чемпіонів, чиї здобутки назавжди вписані в історію спорту. Вічна памʼять Легенді. Щирі співчуття рідним, близьким та всій спортивній родині», — зазначили в Українській федерації гімнастики.

Володимир Максимович Горжий прожив 88 років.

88 років життя, більша частина якого була присвячена спорту, дітям, тренерській роботі та Миколаєву.

Його ім’я залишиться в історії миколаївського спорту, в пам’яті його учнів і в кожній перемозі, до якої вони піднялися завдяки своєму Тренеру.

Вічна пам’ять.