Свавілля та імітація судочинства - Суддя Щербина Сергій Вікторов, голова Заводського районного суду м. Миколаєва

Майже три роки суддя Заводського районного суду міста Миколаєва затягує справу за обвинуваченням чотирьох осіб за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3, 4, 5 ст. 185 КК Україна (крадіжка). Це троє чоловіків, які є громадянами Грузії: Сагареішвілі А., Парджиані Б., Махачашвілі А., але мають посвідки на проживання в Україні. Також у справі проходить жінка - громадянка України Сагареішвілі Руслана Таїровна, яка є дружиною одного з підозрюваних. 

Права фігурантів справи суддя Сергій Щербина порушує з першої ухвали, якою одноособово, попри рішення колегії суддів з трьох суддів,  призначає підготовче судове засідання на наступний день, при цьому запасний суддя не вибирався. Як завжди, секретар судового засідання головуючого по справі не повідомляє захисників з якими були укладені договори про дату та час судового засідання. Натомість адвокатів залучали з Центра безоплатної правової допомоги. Був ще один захисник на підтвердження його повноважень документів у справі не залишилось, але суд його допустив  до матеріалів без зайвих пояснень.

15.11.2017 року з захисниками, які були залучені на окрему процесуальну дію, без ознайомлення з матеріалами справи, суд ставить на обговорення питання щодо продовження строків тримання під вартою обвинувачених. Прокурор вважав за необхідне продовжити обвинуваченим  на 60 днів строк запобіжного заходу у вигляді тримання  під вартою, з метою забезпечення безперервного розгляду провадження в суді. Суд продовжив строки тримання під вартою на стадії підготовчого провадження, посилаючись на ч. 3 ст. 331 КПК, на підготовчому засіданні продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

Варто пояснити, що саме для забезпечення безперервного судового розгляду, щоб була можливість якомога скоріше розглянути справу, а коли особи під вартою, відсутні перешкоди їх нез’явлення до суду.

Все б  нічого, але завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Коли стикаєшся з цим в реальності, то починаєш розуміти, що судді не здійснюють правосуддя, вони імітують що чинять правосуддя та охороняють права і свободи людини. Від цього стає жахливо, тому, що розумієш, що будь-яку особу можливо звинуватити та засудити не маючі прямих доказів причетності осіб, яких обвинувачують у скоєні злочину,  обмежуючи їх права на захист, особливо коли особа не розуміє мови якою здійснюється судочинство та складаються процесуальні документи.

Обвинувачені та захисники що були ними обрані просто позбавили можливості здійснювати активний захист та подати свої заперечення з приводу автоматичного продовження строків тримання під вартою.

Детальний аналіз або моніторинг розгляду кримінального провадження, строків його розгляду, заявлених відводів судді Щербина С.В. окремо так і всій колегії суддів дозволяє дійти висновку про свідоме порушення суддею Щербиною Сергієм Вікторовичем прав людини і основоположних свобод, розумних строків розгляду, розгляд справи законним складом суду.

21.12.2017 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надходить кримінальне провадження з Ленінського районного суду на підставі ухвали апеляційного суду щодо передачі справи до іншого суду для об’єднання обвинувачення щодо двох осіб вищевказаної справи, Сагареішвілі А. та Парджиані Б. Того ж дня відбулось судове засідання, на якому з’ясовували питання щодо відмови від попередніх захисників, від яким обвинувачені оголосили відвід через недобросовісне виконання своїх обов’язків та знову продовжили строки тримання під вартою. Однак колегія суддів не поспішала ухвалювати рішення щодо об’єднання кримінальних проваджень, на це їм знадобилось пів року. Весь цей час підозрювані провели в СІЗО. Не допоміг навіть обсяг доказів, що підлягають дослідженню. Сторона захисту подала письмове клопотання та просила розпочати з письмових доказів, щоб суд якомога скоріше побачив яким чином були затримані особи, яким чином здобуті речові докази, оглянув їх тощо. Але суд задовольнив клопотання прокурорів, яким сторона обвинувачення просила розпочати розгляд справи з допиту потерпілих. Ті, в свою чергу, просто не з’являлися до суду місяцями та навіть роками. Деяких потерпілих зрештою так і не допитали.

Окрім іншого, на досудовому розслідування слідчими не призначались експертизи для визначення вартості матеріальних збитків для встановлення вірної правової кваліфікації, про що не один раз ВС згадував у своїх постановах.

Суд не здійснював розгляд справи тривалий час, особи перебували під вартою, їм автоматично продовжували строки тримання під вартою, навіть не змінюючи непомірний розмір застави визначений ще слідчим суддею на досудовому розслідування, він складає 2 млн грн кожному.

Європейський Суд з Прав Людини вже неодноразово звертав увагу  на те, що національні суди України найбільше порушують права громадян, саме через це у сотні разів збільшилось надходження скарг до ЄСПЛ.

Судді не здатні продемонструвати чесність, непідкупність, незалежність та об’єктивність під час розгляду справи. В даній справі суддя Щербина С.В. зробив нібито все, щоб покарати обвинувачених та призначити найбільш суворе покарання, але яким шляхом, та які наслідки це буде мати?

Суд повинен проводити повний, об’єктивний судовий розгляд та надавати належну оцінку щодо належності та допустимості по кожному доказу окремо та в сукупності в цілому. Суд не прийняв до уваги, що затримання громадян Грузії відбувалось без складання протоколу затримання, час фактичного затримання не відповідає зазначеному у протоколі затримання, який був складений після проведення низки слідчих дій, майже через 10 годин після фактичного затримання. Суд не звертає уваги, що затриманим особам, які не розуміють української мови, не надали перекладача, в порушення Кримінально-процесуального кодексу. На руки затриманих були натягнуті пластикові стяжки та наручники, їм не забезпечили належну фіксацію слідчих дій для можливості забезпечення процесуальних прав та усунення сумнівів.

Щодо непричетності осіб до вчинених злочинів, суд повинен перевірити всі обставини. Так, наприклад, Махачашвілі Аміран, 01.08.1962 р/н, якого обвинувачують у двох епізодах від 17.06.2017 року та від 24.08.2017 року за ч. 3 ст. 185 КК. одружений, має посвідку на постійне проживання в України. 16.07.2017 року у тещі Амірана був ювілей і він знаходився за межами м. Миколаєва, майже в Арбузинському районі, а тому жодним чином не міг бути у м. Миколаєві та вчиняти злочин який йому інкримінують. Цей факт у суді підтвердили свідки, про яких суд, колегія суддів навіть не згадали у вироку.

Парджиані Бачуки, 17.02.1992 р/н спортсмен, майстер спорту з боротьби, раніше не судимий,  приїхав на свята до друзів у м. Миколаїв.

Під час затримання було проведено обшук автомобіля, власником якого є Сагареішвілі А., без ухвали суду. При цьому були вилучені документи, без подальшого звернення до суду до слідчого судді для легалізації проведеного обшуку дозволу. Суд, колегія суддів при дослідженні письмових матеріалів та письмового клопотання з обґрунтуванням щодо недопустимості доказів з посиланням на норми КПК та чисельну кількість судових рішень у тому числі  на Судове рішення від 13 травня 2020 року.

«Обшук у гаражному приміщенні проводився на підставі ухвали в іншому кримінальному провадженні, слідчий суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва надав дозвіл на проникнення з метою проведення обшуку у гаражі № 306, слідчому Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП Ярошенко О.М., але при дослідженні протоколу про обшук від 24.08.2017 року складений слідчим Заводського ВП Панченко С.С. у кримінальному провадженні № 12017150230000809 від 01.08.2017 року за ч. 4 ст. 187 КК – обшук проведено у гаражі № 106, тобто зовсім в іншому приміщенні,» - каже адвокат звинувачених.

Захист вважає що неможливо навіть посилатися на протокол обшуку гаражу № 306 тому що його не існує, але суд постійно посилається, як на доказ, якого немає.

Обшук у квартирі № 2 по вул. Кірова, 222 в м. Миколаєві проводили на підставі ухвали в іншому кримінальному провадженні, що зазначено вище. Квартира яку орендував Сагареішвілі Александр для проживання з дружиною, проведено слідчим Вітовського ВП Мікіртичевою Н.М., яка не зверталась з відповідним клопотанням до слідчого судді та в ухвалі не зазначено, кому саме слідчий суддя надав дозвіл на проникнення до житла. Крім цього слідча, яка складала протокол обшуку дозволила собі вилучати речі, що не були зазначені в ухвалі суду, а також вписувати після проведення обшуку сторонню особу, яка нібито була присутня під час обшуку, це слідчого Заводського  ВП Панченко С.С  

Щодо обшуку, завуальованого під огляд місця події від 04.09.2017 року у квартирі № 2 по вул. Кірова, 222 у м. Миколаєві, який проводили  через два тижні після санкціонованого обшуку, то слідчий навіть не звернувся з клопотанням для його легалізації.

Суддя Щербина С.В. при дослідженні вказаного протоколу не прийняв до уваги доводи захисників, навіть попри заперечення сторони захисту та обґрунтування щодо його недопустимості.

12.03.2019 в суді допитали 2-х потерпілих, одна з яких - Вишневська О.М. зберегла пам’ятку з правами  потерпілої  з того часу коли їй їх вручили під час прийняття заяви про злочин та допиту в якості потерпілої. Саме на цьому папері вона зазначила весь перелік викраденого майна та його вартість на суму 82 750,00 грн., в той час як в обвинувальному акті була зазначена значно завищена сума збитків. Суддя Щербина С.В. поводився під час допиту потерпілих не коректно, не надавав можливості стороні захисту поставити свої запитання.

«Так наприклад коли потерпіла Вишневська О.М. розповіла, що вона особисто розрахувала суму збитків з урахуванням курсу долара до гривні, а на запитання захисту хто саме складав суму яка зазначена в обвинувальному акті, вона не знала, та повторила, що вона записала собі на пам’ятці, на що суддя Щербина С.В. поставив запитання: «Ви що вважаєте, що слідчий в обвинувальному акті невірно зазначив суму збитків?» - розповіла адвокат.

По всім епізодам суми збитків умисно значно завищені, слідчий використовував самостійно надруковані довідки ФОП, в які вписував назву предмету та вказував необхідну вартість. Всі ці довідки не мають ані дати, ані підпису.  

Суддя Щербина С.В., ще до дослідження письмових доказів заявляв, що необхідно обвинуваченим відшкодувати збитки, визнати себе винними, наприклад це стосувалось  Руслани Сагареішвілі. Він казав адвокату, що «…не потрібно налаштовувати підзахисних на те, що хтось вийде на волю до винесення вироку», в ухвалах про продовження строків тримання під вартою зазначав, як підставу відмови у зміні запобіжного заходу, що матеріальні збитки не сплачені потерпілим.

«В даному провадженні суд взагалі не надав належної оцінки доказам, що надали сторони, суд навіть не приховував своє байдуже ставлення до обвинувачених, щодо можливої їх непричетності до кримінальних проваджень. Суд нібито закрив очі на всі порушення під час проведення слідчих дій та складання процесуальних документів, - розповідає адвокат.

Сторона захисту звертала увагу на порушення права на захист з самого моменту затримання та вручення повідомлення про підозру на державній мові, яку громадяни Грузії не розуміють. Навіть обвинувальний акт не було вручено на рідної грузинської мові прокурором Заводського відділу прокуратури, що було доведено документально, але суд, колегія суддів вважає, що може порушувати вимоги п.п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК, отримувати копії процесуальних документів рідною мовою, якою він володіє.»

28.05.2019 року - прокурор подав клопотання про продовження строків тримання під вартою під час судового розгляду зазначаючи, що 01.06.2019 року закінчується строк дії попередньої ухвали, при цьому клопотання до суду не було подано через канцелярію, не вручено обвинуваченим та захисникам, таке відбувалось фактично кожного разу. На всі зауваження на порушення вимог КПК та прав обвинувачених і захисників, головуючий не реагував належним чином.

Через численні порушення прав та довготривале затягування справи 13 березня 2020-го року обвинувачені оголосили безстрокове голодування.

«Відсутність перекладу вироку суду першої інстанції у засудженого, який не володіє мовою судочинства, позбавляє його повноцінного права відстоювати свою позицію в апеляційному суді, оспорювати фактичні обставини справи визнані судом доведеними, висловлюватись щодо оцінки доказів та інше,  через необізнаність з  текстом вироку, - нагадує адвокат по справі.

Вважаю, що це ганебне та цинічне судове рішення про засудження до 15 років за крадіжку, яке прийнято з порушенням всіх принципів загальних засад кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; забезпечення права на захист; безпосередність дослідження показань, речей, документів тощо. Суддя Щербина С.В. мав би бути покараний згідно із санкцією ч. 2 ст. 375 КК України. Нажаль дана стаття зовсім скоро втратить чинність.

Головуючий суддя Щербина С.В. ігнорує норми прямої дії, зокрема ст. 30 Конституції України, він довільно поводиться з доказами та доказовою базою, сприймаючи за «докази», процесуальні документи які фактично всі складені з порушенням, а слідчі дії проведені з порушенням вимог КПК та прав громадян. У справі немає жодного прямого доказу, який би свідчив, що саме ця особа має пряме відношення до інкримінованого діяння, обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях та непрямих доказах, що не можливо визнати навіть допустимими.»

Всі скарги адвоката на неправомірні дії судді Щербини С. В. до Вищої Ради Правосуддя не змінюють ситуацію. У серпні 2017-го щодо судді Щербини прокуратура відкривала кримінальне провадження за ухвалу завідомо неправосудного рішення за ч. 1 ст. 375 КК України. Однак суддя «вийшов сухим з води» і продовжує вершити правосуддя так, як він сам це вважає за потрібне.

Зараз на 9 вересня 2020 року суддю Щербину С.В. також викликають на розгляд  відкритого дисциплінарного провадження.