Журналістам-розслідувачам "злили" стратегію впливу Кремля на Молдову

Молдовські журналісти-розслідувачі у співпраці з виданнями ще 10 країн Європи і США дізналися про російську стратегію впливу на країну, яку вочевидь розробили у Кремлі близько двох років тому.

Як повідомляють матеріали у центру "Досьє" та RISE (Молдова).

"Стратегію Кремля" отримав і ширший консорціум журналістів – естонська редакція Delfi, українське видання Kyiv Independent, Білоруський розслідувальний центр, Yahoo News (США), три німецьких ЗМІ –  Süddeutsche Zeitung, Westdeutscher Rundfunk та Norddeutscher Rundfunk, шведське Expressen, польське Frontstory та портал новин Центральної Європи VSquare.

Отриманий документ називається "Стратегічні цілі РФ у Республіці Молдова" і складався ще у 2021 році. Розслідувачі відзначають, що спробу реалізовувати низку пунктів з нього останніми роками можна було бачити у публічному наративі деяких орієнтованих на Росію політсил.

Вважається, що документ готували в Управлінні президента РФ з прикордонної співпраці - тому самому, де й плани щодо поглинання Білорусі - у співпраці зі спецслужбами та Генштабом. Джерело, яке передало план журналістам, повністю впевнене у тому, що документ справжній. 

Стратегія визначає 2030 рік як "крайній термін" взяття під політичний контроль Молдови та її дистанціювання від західних партнерів. 

Стратегія має три основні напрямки - військово-політичний, економічний та гуманітарний. Цілями у ньому визначені 1) протистояння впливу НАТО і ЄС на Молдову; 2) втягнення Молдови в ОДКБ та інші міжнародні проєкти під егідою РФ; 3) "врегулювання придністровського конфлікту" за посередництва Росії на основі особливого статусу Придністров’я; 4) посилення проросійських настроїв у суспільстві через інформаційний вплив та освітні програми, протидія "румунізації". 

З документа випливає, що планів військового втручання у Росії на той час не було - головні цілі зводилися до того, аби тиснути на Молдову через придністровське питання.

У плани Кремля входила підтримка проросійських політсил у Молдові та експлуатація залежності країни від російського імпорту, зокрема газу, для досягнення політичних цілей. Для останнього планувалося зберегти існуючі обсяги постачання газу. Кремль розраховував підтримувати значні обсяги експорту російських товарів у Молдову та лобіювати інтереси підприємств із Придністров’я та автономії Гагаузія, де дуже сильні проросійські настрої. 

Для розширення інформаційного впливу РФ хотіла запобігти обмеженням для своїх ресурсів (що у підсумку не вдалося, оскільки у 2022 році влада Молдови закрила 6 телеканалів), а також створювати мережу лояльних до себе громадських організацій, як Молдавсько-російський діловий союз, заснований експрезидентом Ігорем Додоном.  

"Дискредитувати НАТО" серед жителів Молдови планували до 2025 року. Такою ж середньостроковою ціллю визначали "протидію експансіоністській політиці Румунії у Молдові".

До 2030 року Кремль розраховував збільшити кількість росЗМІ, зберегти за російською мовою статус мови міжнаціонального спілкування та "зменшити присутність валюти третіх країн" у розрахунках з Росією. 

"Мета не в тому, щоби підступно анексувати країну, а щоби посилити проросійський вплив у Молдові, передусім для запобігання пронатівським, проєвропейським тенденціям. Кремль розглядає Молдову радше як орієнтований на Росію буфер, аніж частину Російської імперії. Як і з Грузією, мова більше про те, щоби поставити знак "стоп" для Заходу та всіляко перешкоджати вступу країни до ЄС і НАТО", - прокоментував журналістам співрозмовник з розвідки Молдови. 

За допомогою документа журналісти встановили ще двох осіб, які ймовірно є російськими "кураторами" для Молдови - на додачу до осіб, про яких опублікували окреме розслідування восени 2022 року.

Джерело, яке передало документ, стверджує, що складав стратегію Андрєй Вавілов зі згаданого Управління з прикордонної співпраці Кремля. Вавілов нібито випускник академії ФСБ та працював у спецслужбі близько 10 років, а згодом перейшов у Кремль.

Ще один ймовірний співавтор документа - Віктор Лисенко, заступник начальника Управління з міжрегіональних і культурних зв’язків із закордонними країнами, де раніше працював і Вавілов. Безпосереднім начальником, ймовірно, є заступник керівника АП Росії Дмітрій Козак, з яким він тісно працює близько 10 років. Джерела кажуть, що Лисенко "вручну курує молдавські справи". Білінги мобільних дзвінків, які отримали Центр "Досьє" и RISE, дозволяють припускати, що Лисенко регулярно спілкується з генералом ФСБ Дмітрієм Мілютіним, який є "куратором Молдови" від спецслужб. За листопад 2021-травень 2022 року вони спілкувались по відкритому зв’язку щонайменш десять разів. 

Джерело