Вакцинація дітей

В Україні практично у всіх регіонах протягом останнього року стрімко зростає захворюваність на кір.

Якщо мати на увазі, що кір відноситься до «керованих» інфекцій, тобто таких інфекційних захворювань, які можна попередити введенням відповідної вакцини, то виникає питання - що призвело до такої ситуації?

За матеріалами ІА «УНІАН» з поміткою «Ганебний рейтинг» повідомляється, що Всесвітня організація охорони здоров’я та Дитячий фонд ООН поінформували: минулого року у восьми країнах світу – Центральноафриканській республіці, Чаді, Екваторіальній Гвінеї, Нігерії, Сомалі, Південному Судані, Сирії та Україні щеплення проти дифтерії, правця і кашлюку отримали менше 50% немовлят.

Експерти установ системи ООН стурбовані такою ситуацією і нагадують, що завдяки імунізації щорічно вдається врятувати від дифтерії, правця, кашлюку та кору приблизно 2 – 3 млн дітей.

Незадовільний стан імунізації населення нашої країни виник тому, що у часі співпали такі негативні речі, як невиконання Державної програми з вакцинації населення в плані непостачання вакцин (останні 2-3 роки вакцини майже не надходили) та потужна антивакцинальна кампанія в мережі Інтернет та ЗМІ, до якої громадяни дослухались, ігноруючи поради медичних працівників.

Цікаво, яка ситуація з імунізації населення в інших країнах світу.

За матеріалами ВВС, у травні 2017 рокууряд Італії постановив: перед тим, як піти до школи, діти повинні отримати щеплення від 12 поширених хвороб, майже тих же, які вказані і в українському національному календарі щеплень. Обов’язковими визначені щеплення від поліомієліту, дифтерії, правця, гепатиту В, гемофільної інфекції, менінгіту, кору, паротиту, краснухи, кащлюку, вітряної віспи. За відмову батьків від вакцинації дітей – штраф у 500 євро.

Уряд Німеччини, наляканий епідемією кору в Європі, також пропонує запровадити штрафи до 2500 євро для батьків, які відмовляються вакцинувати дитину.

Вся справа у тому, що науковими даними давно вже доведено, що епідемії інфекційних захворювань не виникають у країнах, 95 % населення яких мають щеплення від цих інфекцій – це так званий колективний імунітет, який перешкоджає циркуляції збудників інфекційних захворювань серед населення. Якщо ж у окремих громадян щеплення будуть, а у переважної маси жителів ні, це не гарантує від спалахів захворювання аж до епідемій.

Американський лікар – педіатр Деніел Саммерз із штату Массачусетс, коли до нього звертаються батьки нового маленького пацієнта, обов’язково запитує їх про вакцинацію. Чи робили щеплення дитині? Чи збираються? Якщо відповідь – ні, лікар одразу чемно попереджає, що їм краще знайти інший медичний заклад для своєї дитини.

Свою позицію він пояснює таким чином. Коли батьки починають сперечатись із лікарем щодо щеплень – це вже питання не лише стандартів турботи про дитину, а й довіри до лікаря. Упродовж своєї практики, лікар Саммерз безліч разів відповідав на запитання про безпечність та дієвість вакцин. Це легке питання, адже мало яка тема в медицині є настільки прискіпливо дослідженою, перевіреною та перепровіреною, а докази – такими потужними.

Чи викликає вакцина проти кору, паротиту та краснухи аутизм? – Ні, не викликає. Чи небезпечний тіомерсал, що використовується як консервант у вакцинах? – Тіомерсал не загрожує громадському здоров’ю – на ці та інші питання лікар Саммерз відповідав багато разів.

Не тільки як лікар, а й батько чотирьох дітей, Саммерз знає, що вакцинація – це надієвіший спосіб захистити дитину від інфекційних захворювань.

Робіть свої висновки, шановні. Бажаю міцного здоров’я вам та вашим діткам.

                                    Сектор з питань охорони здоров я УСЗН ВМР