«Стоп фальсифікат»: Яке масло ми їмо?

У рамках проекту «Стоп фальсифікат: МАСЛО», який закінчився 22.01.2020, громадськими активістами та журналістами були відібрані зразки масла солодковершкового у торгових мережах у чотирьох регіонах України: Сумах, Черкасах, Новій Одесі (Миколаївська область) та в Калуші (Івано-Франківська область).

За результатами лабораторних досліджень встановлено, що 16 відібраних зразків масла – фальсифікат (Суми – 3 зразки, м. Нова Одеса 2, Черкаси – 3, м. Калуш – 8).

Загальна кількість виробників, назви яких зазначено на маркуванні фальсифікованого масла – 7, з них 3 виробники реалізують свою продукцію в одному регіоні, ще 2 реалізують фальсифіковану продукцію у більше, ніж одному регіоні.    

• Читайте больше на нашем Telegram-канале. Присоединиться к нему можно ЗДЕСЬ

Результати досліджень фальсифікованого масла із зазначенням  назви виробників представлені в таблиці.

При купівлі молочної продукції просимо Вас, звертати увагу на маркування продукції, назву адресу виробника, склад харчового продукту. П

Нагадуємо, що з 6 серпня 2019 року почав діяти Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (далі – Закон).

Згідно Закону, інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною, зрозумілою для споживача, не повинна вводити його в оману щодо характеристик, складу, кількості харчового продукту, мінімального терміну придатності або дати «вжити до»,  країна чи місця походження, способу виробництва. Заборонено приписувати харчовому продукту непритаманні йому властивості або наслідки споживання, припущення за допомогою зовнішнього вигляду продукту, опису або графічних зображень про наявність у харчовому продукті певного компонента або інгредієнта, якщо насправді означений компонент або інгредієнт замінено іншим.

Органом, який контролюватиме виконання операторами ринку дотримання вимог Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», визначено Держпродспоживслужбу.

Законом також передбачено:

1. Встановлення мінімального розміру шрифту 1,2 мм (0,9, якщо площа найбільшої поверхні упаковки менша 80 см), текст повинен бути розбірливим, не перекриватися графічними елементами чи зливатися з фоном;

2. Обов’язкове надання інформації (іншим кольором) про харчові добавки та допоміжні речовини, які викликають алергічні реакції або непереносимість;

3. Обов’язкове інформування щодо використання у харчовому продукті рафінованої олії або жирів рослинного походження;

4. Прописування у меню закладів громадського харчування алергенів у складі страв;

5. Необов’язковість інформації про поживну цінність деяких продуктів, якщо вони не піддавалися переробці, або щодо яких інформація про поживну цінність не є визначальним чинником прийняття споживачами рішень про їх купівлю;

6. Обов’язкова інформація чи піддавався харчовий продукт заморожуванню або розморожуванню.

7. Для швидкопсувних продуктів залишається маркування «використати до»,  для решти вводиться термін «мінімальний термін придатності» (означає дату, після якої продукт можна вживати, хоча вже можливі зміни деяких його властивостей). Обов’язкове інформування споживачів державною мовою про усі ароматизатори та інгредієнти в порядку зменшення їх маси.

Законом встановлено, що харчові продукти можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

За порушення до маркування юридичних осіб штрафуватимуть у розмірі до 15 мінімальних заробітних плат (62,6 тис. грн.), фізичних осіб-підприємців – 10 мінімальних заробітних плат (41,7 тис. грн); за невказану інформацію про алергени – відповідно 30(125,2 тис. грн) і 20 (83.5 тис. грн)  мінімальних заробітних плат.