Общество | 17 Сентября, 2019
Ситуація з Гонтаревою набуває гарячих обертів: ширший контекст та міжнародна реакція
Напади на колишню очільницю Національного банку України Валєрію Гонтареву та членів її родини набули нового оберту з підпалом її майна – будинку під Києвом, який вщент згорів у ніч на 17 вересня. Раніше Гонтарева отримувала погрози з боку олігарха Ігоря Коломойського через націоналізацію «Приватбанку», співвласником якого він був раніше, але нині Коломойський заперечує свою причетність до нападів на Гонтареву та її майно. Радіо Свобода спробувало розібратися в ситуації, встановити хід подій та зібрати міжнародну реакцію.
Будинок Валерії Гонтаревої в селі Гореничі під Києвом згорів після підпалу в ніч на 17 вересня.
За словами речника поліції Київської області Миколи Жуковича, зараз ведеться слідство.
«Відпрацювала слідчо-оперативна група, криміналісти взяли зразки, щоб з’ясувати, звідки взялося полум’я. Будуть відповідні експертизи, щоб дослідити, чи були там легкозаймисті матеріали. Попередньо ми говоримо, що було якесь незаконне проникнення», – сказав речник журналістам.
За словами Жуковича, зараз слідчі оглядають відео з камер спостереження. На камеру потрапила одна людина, «Коктейля Молотова» вжито не було. Правоохоронці вилучили світло-шумову запалювальну ракету і ще низку речових доказів, над якими працює зараз слідчо-оперативна група.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив:
«Той, хто замовив і виконав це у момент прибуття місії МВФ в Україну, – не просто підпалювач, він – ворог, який шкодить своїй державі».
Президент Володимир Зеленський заявив, що чекає від правоохоронних відомств якнайшвидшого розкриття цієї «провокації».
Зеленський доручив голові СБУ Івану Баканову долучитися до розслідування факту підпалу будинку Гонтаревої.
Що каже Гонтарева
Валерія Гонтарева з Лондона відповіла на кілька бліц-запитань Радіо Свобода в месенджері. Щодо того, хто міг би стояти за підпалом її будинку – вона не знає, хто за цим може стояти, зауваживши, що слідство зараз веде поліція.
Ц
е вже принаймні третій напад на останній час.
Спочатку наприкінці серпня на Гонтареву, яка живе у Великій Британії і викладає в Лондонській школі економіки, наїхав в Лондоні автомобіль. Потім 5 вересня в Києві підпалили автівку її невістки – також Валерії Гонтаревої.
І ось – спалення вночі будинку під Києвом у ніч на 17 вересня.
«Мені погрожували всі п’ять останніх років. Зараз погрози надходили лише від Коломойського та Портнова. Всі вони були в публічній площині», – відписала Гонтарєва Радіо Свобода в месенджері, маючи на увазі бізнесмена Ігоря Коломойського та колишнього заступника глави президентської адміністрації доби Януковича Андрія Портнова.
Вона також відкинула деякі припущення, висловлені в соцмережах, що підпал будинку, мовляв, може бути вигідний їй для отримання статусу політичного біженця в Британії.
«Таку нісенітницю навіть не можу коментувати. Те, що сталося зі мною, вистачило б вже на 20 політичних біженців», – написала Гонтарева.
«Я легально живу і працюю у Великобританії. Я не бачу, чим мені може допомогти статус біженця в цій країні», – пояснила вона.
Щодо стану свого здоров’я після наїзду автівки на неї в Лондоні кілька тижнів тому, то Гонтарева написала: «В мене вже було дві операції на нозі, зараз я вдома, мене відпустили зі шпиталя на два тижні до наступної операції. Після цього на мене очікує ще одна операція».
Коломойський: від погроз до «маячні»
Олігарх Ігор Коломойський гостро критикував Валерію Гонтареву від самої націоналізації «Приватбанку», який належав йому та Генадію Боголюбову. Націоналізація відбулась у грудні 2016 року і його держава докапіталізувала на суму понад 155 мільярдів гривень. Як заявив тоді НБУ, до націоналізації «Приватбанку» було завдано збитків щонайменше на 5,5 мільярда доларів.
Після перемоги на виборах Володимира Зеленського, Коломойський активізував критику і самої націоналізації, і особисто Гонтаревої, яка очолювала НБУ у 2014–2018 роках.
«Ми її (Гонтареву) привеземо, якщо треба буде… Приватним порядком», – сказав Коломойський в одному з інтерв’ю у травні цього року.
Гонтарева тоді відповіла, що сприймає такі слова як «погрозу» на її адресу.
Після цього Коломойський заявив в одному з інтерв’ю, що «не йшлося про те, щоб її просто вивезти», але щоб зробити це лише за згодою Гонтаревої.
Нині Коломойський в месенджері на прохання Радіо Свобода заперечив будь-яку причетність до низки нападів на Гонтареву та її родину, відмовившись коментувати.
«Я маячню не коментую», – написав Коломойський і порадив звернутися до тих, «від кого лунають такі закиди».
А в переписці з «Українською правдою» Коломойський натякнув, що підпал будинку Гонтаревої може бути вигідний їй самій.
«Тепер, скоріше за все, її не видадуть. Тож думайте самі», – написав Коломойський на прохання прокоментувати підпал будинку ексочільниці НБУ.
Ширший контекст
Після перемоги Володимира Зеленського на виборах, Коломойський неодноразово в інтерв’ю говорив про «незаконність» націоналізації «Приватбанку» і постійно наполягає на досягненні угоди, яка б компенсувала втрати його і Боголюбова.
У вівторок британське видання ділових кіл The Financial Times написало, що будь-який компроміс держави з бізнесменом Коломойським у справі «Приватбанку» може спричинити призупинення підтримки України з боку Заходу. Заголовок статті «Київ обговорює угоду «Приватбанку» з Коломойським, попри скандал на 5,5 мільярда доларів».
МВФ попередив Україну, що відмова від націоналізації «Приватбанку» поставить під загрозу програму співпраці на суму 3,9 мільярда доларів. Кредитори очікують, що держава і далі наполягатиме на поверненні колишніми акціонерами «Приватбанку» 5,5 мільярда доларів, витрачених державою на порятунок однієї з найбільших в Україні фінансових інституцій.
Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, коментуючи статтю в британській газеті, яка цитувала і його, пояснив, що уряд не веде переговорів про «Приватбанк».
«Щоб уникнути подальших маніпуляцій та розголосу, хочу розставити крапки «над і»: уряд уважно вивчає ситуацію навколо «Приватбанку» (в тому числі і перемовини з колишніми його власниками, які проводились попередньою незалежною наглядовою радою банку). Жодних перемовин уряд ні з ким не веде», – написав Гончарук у Фейсбуці.
У Дніпрі, де розташований центральний офіс «Приватбанку», 11 вересня відбулись слідчі дії. Речник «Приватбанку» Олег Серга повідомив тоді, що правоохоронці «прибули для вилучення низки документів, пов’язаних із договірними зобов’язаннями з нашими партнерами».
12 вересня Державне бюро розслідувань провело обшуки в київській квартирі Гонтаревої в межах провадження щодо можливого зловживання службовим становищем посадовими особами Нацбанку в 2016 році.
Сам Коломойський оскаржує націоналізацію «Приватбанку». 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною передачу цього банку державі.
Міжнародна реакція
Раніше до ефективного розслідування інцидентів з Гонтаревою закликало посольство США в Києві.
Представництво ЄС в Україні висловлює сподівання на швидке розслідування низки нападів проти колишньої голови Національного банку України Валерії Гонтаревої і на притягнення винних до відповідальності.
Московський кореспондент The Financial Times Макс Седдон вважає спалення будинку Гонтаревої недобрим сигналом для інвесторів і зауважив, що «МВФ буде незадоволений».
Експерт Центру європейської політики в Брюсселі Пол Іван називає «дуже поганим сигналом готовність уряду досягти якоїсь угоди» з Ігорем Коломойським. Іван також звертає увагу на новину про спалення будинку Гонтаревої.
Кореспондент ВВС у Києві Йона Фішер називає у твітері «Приватбанк» «лакмусовим папірцем для президента Зеленського».
«Якщо він піде на угоду щодо «Приватбанку» – багато хто буде вважати це підтвердженням того, що він був «хлопцем Коломойського».
Відомий західний інвестиційний банкір Тімоті Еш, написав у твітері :
«Забудьте про 40-відсоткове зростання, якщо вони зараз не ухвалять правильне рішення щодо «Приватбанку». Рішення, яке буде ухвалене нині, визначить решту президентства Зеленського».
В іншому твіті, Тімоті Еш зауважив:
«Ясно, яку зараз позицію займають Зеленський та Гончарук. Кмітливий розум та хіпстерський костюм не роблять когось реформатором. Відстоювання позиції, коли це справді потрібно – робить».
Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода
