Новоодесситам рассказали о защите прав на земельный участок

Начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк розповів про захист прав на земельну ділянку.

Роман Іванович, скажіть, будь ласка, що необхідно робити, коли на власну земельну ділянку зареєстровано право власності/оренди за іншою особою?

Роман Возняк: Необхідно звертатись до суду за захистом свого порушеного права з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав або звертатись до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації з проханням скасувати відповідну реєстраційну дію.

А хто і в яких випадках може звернутись до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації?

Роман Возняк: Якщо будь-яка фізична або юридична особи дізнались про факт незаконної перереєстрації земельної ділянки, яка знаходиться у її власності, на іншу особу, така особа має право оскаржити це до суду або до Комісії Мін’юсту з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія).

Скажіть, які скарги розглядає комісія?

Роман Возняк: Міністерство юстиції України розглядає скарги на:
• рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
• на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України (Головні територіальні управління юстиції в областях та м. Києві).
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги на:
• рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
• дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.

І як правильно оформити скаргу до комісії?

Роман Возняк: Подати скаргу до Мін'юсту у встановлений законом строк (60 днів з моменту прийняття рішення, яке оскаржується, або з дня, коли особа дізналась чи могли дізнатися про порушення своїх прав).

Вказати повне найменування (ім'я), місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), вказати адресу для листування, засоби зв’язку (номер телефона та/або електронна адреса) найменування (ім'я) представника, якщо скарга подається представником.

У скарзі можливо передбачити бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді скарги, а також вказати в який спосіб скаржник та/або представник бажає отримати повідомлення про розгляд скарги по суті (в один з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);шляхом перегляду оголошення на офіційному веб-сайті Мін’юсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Вказати номер та дату прийняття рішення державного реєстратора, яке оскаржується. Зазначити зміст оскаржуваного рішення (яким реєстратором прийнято рішення та з яких підстав) та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника. Зазначити, чому скаржник вважає, що його права порушені.

Обов’язково зазначити фразу «відомості про наявність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав відсутні».

У разі зазначення інформації про судовий спір стосовно нерухомого майна, з приводу якого подано скаргу, необхідно вказати усі обставини справи.

У разі наявності (виявлення наявності під час розгляду скарги) судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав, Комісія відмовляє у розгляді скарги без розгляду її по суті. Таким чином, необхідно завчасно обрати спосіб захисту своїх прав – звернутися до Мін'юсту зі скаргою чи до суду з позовною заявою.

Скаргу необхідно підписати та зазначити дату її складання. У разі подання скарги представником, обов’язково додати довіреність на представництво інтересів чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копію такого документу, засвідченого в установленому порядку.

Додати до матеріалів скарги засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у наслідок прийняття рішення про державну реєстрацію (за наявності).

При засвідченні копій документів, що додаються до скарги, на таких копіях проставляється особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, відмітка «Згідно з оригіналом», дата засвідчення копії. В разі подачі скарги від юридичної особи на копіях проставляється печатка (за наявності).
Скарга, подана без урахування вказаних вимог, Комісією по суті не розглядається.

А чи є випадки, коли у розгляді скарги може бути відмовлено?

Роман Возняк: Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги:
• Скарга не відповідає вимогам, які прописані у законі (викладені вище);
• Якщо наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
• У випадку, якщо наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмету спору. Якщо відповідач визнав позов, чи між конфліктуючими сторонами була затверджена мирова угода;
• Якщо в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
• Якщо скарга подана особою, яка не має на це повноважень. Особа повинна підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення;
• Якщо закінчився встановлений законом строк подачі скарги.
• Якщо розгляд порушених у скарзі питань не належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Розгляд скарг щодо державної реєстрації, яка була вчинена на підставі рішення суду, не відноситься до повноважень Міністерства юстиції.


Тож які терміни розгляду скарги?

Роман Возняк: Загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів з моменту надходження скарги до Міністерства юстиції України. При цьому скарга може бути відкликана на будь-якому етапі її розгляду.

Рішення Комісії можна оскаржити, чи Міністерство юстиції – остання інстанція?

Роман Возняк: Якщо особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду. Тож Мін’юст не є останньою інстанцією у вирішенні питання захисту порушених прав.

Які земельні спори вирішуються виключно судом?

Роман Возняк: Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

До якого суду звернутись для вирішення земельного спору?

Роман Возняк: За загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов’язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб’єктного складу їх учасників.

Ті земельні та пов’язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб’єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші – в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

Які документи є необхідними для звернення до суду?

Роман Возняк: Для звернення до суду особа повинна скласти позовну заяву та додати до неї документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та інші документи відповідно до вимог законодавства залежно від виду судочинства (цивільне, господарське, адміністративне).

Відповідно до частини першої, третьої статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У свою чергу державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав, у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, власник об’єкту нерухомого майна (земельної ділянки) може подати до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, яку державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно реєструє в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На Миколаївщині діють мобільні групи з питань мобільних точок доступу до безоплатної правової допомоги з питань земельного законодавства. Коли плануються найближчі виїзди?

Роман Возняк: Найближчі виїзди мобільних груп плануються до 12 вересня до Єланецького району, 13 вересня за моєї участі відбудеться виїзд до смт. Арбузинка та смт. Веселіново. Також, 13 вересня будуть проведені прийоми громадян у Казанківському районі та 14 вересня у Миколаївському районі. Здебільшого прийоми громадян проводяться в приміщеннях районних державних адміністрації.

Источник: novaodesa