«НІБУЛОН» транспортував перший мільйон тонн вантажів річкою Південний Буг

Така подія має без перебільшення історичне значення не лише для Миколаївської області, але й для України в цілому, адже потенціал Південного Бугу, який є найбільшою водною артерією півдня України і другою за величиною річкою в Україні після Дніпра, має величезне значення для економіки всієї країни. Той факт, що ми самостійно, без підтримки держави, відновили судноплавство на цій річці, є реальним та показовим прикладом того, що саме потрібно робити, щоб відродити українські водні шляхи як повноцінні транспортні артерії.

Статистика та історія

Щороку довжина судноплавних шляхів зменшується на 100 км – на судноплавній мапі України буквально зникають цілі річки! У результаті цього за роки незалежності України судноплавні шляхи скоротилися приблизно з 4000 км до 1500 км. Чому ж ніхто не б’є на сполох і не займається питанням вирішення цієї проблеми?  Та тому, що наші чиновники, насамперед у Міністерстві інфраструктури України, «відроджують» річки тільки під час публічних виступів та на сторінках ФБ, а на ділі нічого не роблять. Доказів цьому безліч, але спочатку трохи історії…

У 80-х – на початку 90-х років ХХ ст. щороку річкою Південний Буг перевозилося мільйон тонн піску, каміння, щебеню та не більше 50 тис. тонн зерна. Старше покоління мешканців Миколаївщини ще пам’ятає ті часи. Після 25-ти років занепаду цієї річки навряд чи хтось зміг би повірити в те, що «НІБУЛОН» самотужки відновить судноплавство і вже за першій рік транспортує  цією Південним Бугом 500 тис. тонн зерна. Але факт є фактом, і наша компанія всього за рік змогла перевершити найкращі показники радянських часів у 10 разів, а вже через рік ми перевершимо їх у 20 разів!

У такий розвиток подій було б ще складніше повірити, якби всі знали, які труднощі нам потрібно було пройти і подолати, який колосальний обсяг інвестицій залучити, щоб ці цифри із планових перетворилися на реальні. А зробити довелося немало…

Реальні справи

За 25 років незалежності України річка Південний Буг з 2,9 м обміліла до 1,65 м. У нашій компанії навіть жартома говорили, що через років 10 цю річку вже й гуси пішки б переходили. Але у нас було чітке розуміння: допустити таку катастрофу ми не могли, хоча заявлені глибини і зобов’язана підтримувати держава, а не приватна компанія.  

Тож першим кроком до вирішення цієї проблеми було днопоглиблення. Гадаєте, якщо є достатньо коштів, то й проблема вирішена? Ні! Спочатку ми цілих п’ять (!) років, знову долаючи бюрократичні перепони, отримували дозвільні документи. А їх небагато-немало – 47! Проходили громадські слухання. Кожен чиновник, починаючи з сільських рад і обласних адміністрацій та закінчуючи центральними органами влади, ретельно та прискіпливо перевіряв наші документи. Уважно стежили за цим процесом і контролюючі органи. Словом, державні мужі не жаліли на нас свого дорогоцінного часу.  

Пройшовши кілька кіл чиновницького пекла, ми нарешті приступили до роботи і  власними силами  та коштом, звичайно ж без підтримки держави, виконали перший етап днопоглиблення, довівши глибини річки до 2 м на ділянці м. Вознесенськ – м. Миколаїв. У результаті судноплавними стали 134 км Південного Бугу, а 24 серпня 2016 року вперше за чверть сторіччя до м. Вознесенська прийшов вантажний флот. До цього в останній раз вантажний флот поблизу Вознесенська жителі бачили у далекому 1991 році. Спочатку наші судна були дивиною для мешканців навколишніх сіл, але до хорошого швидко звикаєш, тому вже за короткий час місцеві звикли до наших суден, й вони стали невід’ємною частиною їхнього повсякденного пейзажу.

Розуміючи, що і  глибини у 2 м недостатньо, щоб повноцінно завантажити Південний Буг та розвивати не лише вантажне, але й пасажирське судноплавство, вже 30 грудня 2017 року ми розпочали, а 4 квітня 2018 року завершили виконання чергового етапу  днопоглиблювальних робіт на цій водній артерії. Таким чином, компанії вдалося збільшити гарантовану глибину суднового ходу на ділянці м. Нова Одеса – м. Миколаїв з 2 м до 2,5 м, що дає можливість використовувати на річці Південний Буг судна з більшою вантажомісткістю та зменшити кількість рейсів. Цього разу роботи виконувало вже унікальне надпотужне самохідне днопоглиблювальне судно «Миколаївець»,  збудоване минулого року  на суднобудівно-судноремонтному заводі «НІБУЛОН» для днопоглиблення Дніпра, Південного Бугу, а також акваторії портів та терміналів.

Для відновлення судноплавства на Південному Бузі в частині проведення днопоглиблювальних робіт ми витратили значні фінансові кошти. Втім, мова навіть не про це. Річ у тім, що в провідних країнах світу днопоглибленням та підтриманням глибин на внутрішніх водних шляхах опікується держава. А нам не те, щоб допомогти фінансово чи надати іншу підтримку з боку держави, навпаки, чиновники створювали максимально багато перепон на шляху до виконання цих робіт.

Наступним кроком нашої комплексної програми стало будівництво двох нових підприємств, вартістю майже 40 мільйонів доларів США. Але й тут не обійшлося без «прискіпливої уваги» з боку державних чиновників та створення додаткових перепон. Тепер ішлося вже про виділення земельних ділянок, отримання дозволів на будівництво і таке інше. Ми – сильна компанія, тому й змогли все це успішно пройти. Утім, переконані, що жоден з іноземних інвесторів не лише не пройшов би все це, але навіть і не зважився б на такий крок. А ми взялись за цю роботу, тому що «НІБУЛОН» – українська компанія, яка інвестує в економіку рідної країни і працює над тим, щоб наша держава процвітала, а українці жили заможно.

Третім кроком стало питання створення флоту. Спеціально для Південного Бугу ми збудували ексклюзивний флот: 6 буксирів, зокрема 3 судна, названі на честь відомих суднобудівників Миколаївщини, – Юрія Макарова, Анатолія Ганькевича та Нодарі Чантурії, а також 12 несамохідних суден.

У результаті загальна сума інвестиційної програми компанії «НІБУЛОН» з відродження судноплавства річкою Південний Буг  склала 90 мільйонів доларів США!

Але і це ще не все. Як ми вже зазначали, проведення днопоглиблювальних робіт та будівництво перевантажувальних терміналів сприяло відродженню і пасажирського судноплавства на Південному Бузі. І в 2017 році «НІБУЛОН» відновив річкові пасажирські перевезення, запустивши регулярні рейси за маршрутом «Вознесенськ – Ковалівка – Нова Одеса – Миколаїв». Водний транспорт, поширений у Європі, став по-справжньому популярним та улюбленим і серед українських пасажирів.

Втім, ми не зупиняємося на досягнутому і вже цього року значно розширимо цей маршрут, організувавши водні перевезення  річкою Південний Буг не лише до Миколаєва, а й до інших районних центрів області. Минулого року Південним Бугом наша компанія перевезла більше 4 тис. пасажирів. Цього року ми плануємо збільшити цю цифру втричі. Місцеві жителі вкотре переконаються, як можна комфортно і зручно дістатися до районного центру і важкодоступних прибережних населених пунктів.

Переваги

Що відродження судноплавства Південним Бугом дало Миколаївській області?

По-перше, значне розвантаження автошляхів. Сьогодні Миколаїв – це транзитне місто, яке потерпає від великої кількості автотранспорту. Транспортувавши Південним Бугом мільйон тонн вантажів, ми розвантажили автошлях м. Вознесенськ – м. Нова Одеса – м. Миколаїв на понад 41 тисячу вантажівок, які не в’їхали у наше місто.

По-друге, конкретний внесок компанії у покращення екологічної ситуації. Адже перевезення такої кількості зерна водою дозволить зекономити 1,4 млн тонн палива, а обсяг викидів продуктів згоряння (оксидів вуглецю, азоту, сірки та сажі, а також неметанових органічних сполук, метану та бензопірену) зменшиться на 4 тис. тонн на рік, що призведе до покращення стану повітря населених пунктів та, як наслідок, оздоровлення їх мешканців, адже кожний житель області вдихне на 4 кг менше забруднювальних речовин за рік.

Реальні плани

Наша компанія постійно працює над вдосконаленням, тому й не зупиняється на досягнутому. І ми вже маємо плани, реалізація яких дозволить взагалі не заїжджати вантажівкам у місто Миколаїв. Добре знаючи нашу компанію, Ви розумієте, що це не пусті обіцянки чи популізм. Це абсолютно реальна програма, яку ми можемо реалізувати, але  потребуємо підтримки з боку місцевої влади.

Як ми це можемо зробити? Збудувати перевантажувальний термінал у Миколаївському районі і таким чином уникнути заїзду вантажних автомобілів з Миколаївського району через Варварівський міст у місто Миколаїв. Нашому прикладу можуть слідувати й інші компанії, ми тільки будемо раді цьому.

Так склалося, що винуватцями розбитих доріг влада завжди робить перевізників зернових вантажів. Втім, не слід забувати, що нашим містом автотранспортом перевозиться щороку більше 1 млн тонн тільки будівельних вантажів: пісок, камінь, щебінь. Але ми маємо реальний план вирішення і цієї проблеми. Наступного року ми плануємо збудувати спеціальний флот для перевезення будівельних матеріалів, й у такий спосіб зняти з автошляхів нашого міста і цей мільйон тонн вантажів.  

Є ще одна, абсолютна реальна ідея – організувати паромну переправу. Це дозволить зменшити транзитний потік до 2 тис. великотоннажних автомобілів на добу. До того ж мешканці міста не будуть хвилюватися і за своє здоров’я, вдихаючи сажу і інші канцерогенні токсичні речовини, адже при такій кількості автомобілів є загроза появи смогу із токсичних речовин. Звичайно, що ми не хочемо такої жахливої ситуації для Миколаєва, а завдяки впровадженню цих заходів кількість викидів токсичних речовин можна буде зменшити орієнтовно на 40 тис. тонн.

Свої пропозиції ми давно передали керівництву міської та обласної влади. Тож замість щорічного піару на жахливому стані доріг та безпідставного звинувачення нашої компанії, місцевим чиновникам просто потрібно уважно розглянути наші пропозиції та надати необхідну підтримку для реалізації цього проекту. І все. До того ж, вирішені будуть не лише вже перераховані проблеми, з’явиться можливість завантажити роботою – будівництво паромів та буксирів – наші Миколаївські суднобудівні, які зараз сидять без замовлень, а працівники – без заробітної плати.

Загалом у найближчі 2–3 роки наша компанія планує транспортувати 4 млн тонн сільгосппродукції Дніпром та 1 мільйон тонн Південним Бугом за рік.

Перешкоди

Щоб не лише один «НІБУЛОН» переймався проблемами відродження річок як транспортних артерій, потрібно зробити наступні кроки. Зокрема, відмінити акциз на нафтопродукти, адже при його наявності на українських річках не буде як українських суден під українським прапором, так і взагалі вантажних та пасажирських річкових перевезень. На превеликий жаль, народні обранці від Миколаївської області не чують нашу компанію. Тому ми в черговий раз завертаємо увагу на цю проблему народних депутатів України – Бориса Козиря, Тараса Креміня, Олександра Жолобецького, Олександра Лівіка, Аркадія Корнацького, Ігоря Бриченка та Вадима Підберезняка,  які роблять все, щоб завадити відродженню внутрішніх водних перевезень, проштовхуючи разом із Міністерством інфраструктури антидержавницькі законопроекти (зокрема, 2475а), що лише шкодитимуть і розвитку українського судноплавства, і суднобудування, і економіці України в цілому.

Натомість пропонуємо народним обранцям звернути увагу та ознайомитися із  альтернативним законопроектом №2475а-4, ініціаторами якого є міжфракційне депутатське об’єднання «За розвиток річок України»  та народний депутат України Андрій Вадатурський. Основна ідея цього законопроекту полягає у лобіюванні інтересів держави, зокрема і відродження суднобудування в Миколаєві, а не як помилково деякі вважають, що мова йде про лобіювання інтересів нашої компанії. Тож, якщо ви дійсно переймаєтеся проблемами українців, підтримуєте український прапор  і виступаєте за відродження вітчизняного судноплавства і суднобудування, ви повинні підтримати альтернативний законопроект № 2475-а4. Не опускайтеся до рівня кулуарних домовленостей і не сприяйте появі корупційних схем.

І на останок питання до влади: невже, щоб реалізувати все це, їм потрібно запрошувати іноземного інвестора? Очевидно, що такої потреби немає. Насамперед потрібно залучати внутрішніх інвесторів. Але в такому випадку Мінінфраструктури, АМПУ необхідно зупинити викачування коштів з усього морегосподарського комплексу України, зокрема і портів Миколаєва та Херсона, щоб потім спрямовувати їх на розвиток одного-двох портів в Україні. Натомість ці кошти потрібно направити на реалізацію інфраструктурних проектів, зокрема і Миколаєва, щоб припинити цю безглузду боротьбу проти аграрного сектора, який змушений реалізовувати зерно, а місто Миколаїв звільнити від надмірної кількості транзитного транспорту.

Джерело: nibulon.com