На яких підставах дозволили звільнятися з військової служби

Підстави, на яких можна звільнитися з військової служби, останнім часом зазнали змін. Наприкінці липня президент підписав два закони, які це передбачають.

Як змінили підстави для звільнення мобілізованих та контрактників?

Основні норми, які стосуються підстав для звільнення, прописані у ст. 26 закону про військовий обов’язок та війську службу. Саме їх коригують закони 3096-IX та 2995- IX, які нещодавно набрали чинності.

Підстави звільнення у статті прописані із зазначенням, щодо кого та коли саме їх застосовувати. Зараз тривають особливий період (з 2014 року), воєнний стан і мобілізація (з 24 лютого 2022 року). Отже, є окремі умови для звільнення мобілізованих та військовослужбовців за контрактом.

Мобілізовані за оновленим законодавством (ч. 4 ст. 26 закону про військовий обов’язок) можуть під час дії воєнного стану звільнитися зі служби на таких підставах:

• у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на службі: 60 років — від рядового до старшого офіцера, 65 років — найвищий офіцерський склад під час особливого періоду;
• за станом здоров’я. Має бути рішення військово-лікарської комісії про непридатність з виключенням з військового обліку або з переоглядом через 6−12 місяців;
• в зв’язку із позбавленням волі за судовим рішенням;
• за сімейними обставинами. Їх цілий перелік.

Сімейні обставини, які передбачають звільнення мобілізованих зі служби під час воєнного стану:

• виховання дитини з інвалідністю до 18 років;
• виховання тяжко хворої дитини, якій інвалідність не встановлена;
• постійний догляд за хворими членами сім'ї (чоловік чи дружина, батьки свої чи подружжя), що підтверджено висновком МСЕК або ЛКК;
• наявність інвалідності у подружжя (перша, друга, третя групи) та/чи перша або друга група інвалідності у одного з батьків — своїх чи подружжя;
• опіка над особою, що визнана судом недієздатною;
• постійний догляд за особою з інвалідністю першої групи;
• постійний догляд за особою з інвалідністю другої групи чи особою, яка за рішенням МСЕК або ЛКК такого догляду вимагає. Але у тому разі, якщо немає інших, хто може доглядати;
• вагітність або відпустка по догляду за дитиною для військовослужбовців-жінок;
• наявність дитини до 18 років, якщо другий з подружжя також служить;
• самостійне виховання дитини до 18 років;
• наявність трьох та більше дітей у віці до 18 років на утриманні;
• нова підстава — близькі родичі загинули або пропали безвісти під час заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони загалом та під час воєнного стану, відсічі та стримування російської агресії у Донецькій та Луганській областях (АТО/ООС). Її додав закон 3096-IX.

Для військовослужбовців за контрактом під час мобілізації та воєнного стану перелік підстав майже той самий. В ньому лише немає підстави щодо інвалідності у дружини або чоловіка та першої чи другої групи інвалідності у батьків. Решта збігається повністю, разом із новою нормою.

Звільнення поранених військовослужбовців

Закон 2995- IX, який також набрав чинності наприкінці липня, береться вирішувати проблему із звільненням в запас військовослужбовців. Він також коригує статтю 26 закону про військовий обов’язок та військову службу.

«В разі, якщо особа отримала поранення, за станом здоров’я визнана тимчасово непридатною до проходження військової служби протягом 6−12 місяців, її не могли звільнити з військової служби, — окреслює проблему адвокат Ростислав Кравець, — Вона знаходилась у пункті постійної дислокації. Її не можуть ні до чого залучити, бо за станом здоров’я така людина не може служити. Але при цьому й звільнитись вона не може».

Тепер маємо такі оновлені загальні вимоги. Здійснюється звільнення у запас, якщо граничного віку перебування там людина не досягла і під час воєнного стану ВЛК визнала її непридатною до служби з переоглядом через 6−12 місяців.

Звільнення зі служби строковиків

Нові закони вносять зміни в умови звільнення контрактників та мобілізованих, але й строковиків вони не оминають.

У ст. 26 закону про військовий обов’язок (ч. 2) є чотири підстави, на яких строковик може звільнитися, які не чіпали:

• обвинувальний вирок суду із покаранням у виді позбавлення волі;
• за станом здоров’я за висновком ВЛК;
• закінчення встановлених строків військової служби. Вони мають бути в указі президента, але він відповідний не видає;
• за сімейними обставинами — в разі виникнення права на відстрочу чи звільнення.

Перші три умови змін не зазнали, але сімейні обставини трохи виправили. Стаття 17 закону про військовий обов’язок та військову службу прописує підстави для відстрочки. Її надає призовна комісія. Потім треба щороку до 1 жовтня подавати до ТЦК СП документи, які це право підтверджують.

Сімейні підстави для відстрочки — це наявність:

• непрацездатних батьків або одинокого непрацездатного батька (матері), непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких був призовник. Відстрочку надають, якщо немає інших працездатних осіб, які зобов’язані батьків утримувати. Непрацездатними, зокрема, є або особи з інвалідністю, або ті, які досягли 65 років чи пенсійного віку;
• неповнолітніх рідних братів і сестер, яких немає кому утримувати. Тут з’явилось важливе уточнення, і відтепер йдеться про неповнолітніх малолітніх братів і сестер, тобто у віці до 14 років;
• непрацездатних рідних братів і сестер, яких немає кому утримувати;
• дитини чи дітей у віці до 18 років на самостійному вихованні призовника;
• дитини у віці до трьох років;
• двох і більше дітей;
• вагітної дружини.

Підстави для звільнення від призову на строкову службу за статтею 18:

• інвалідність або визнання непридатним до служби за станом здоров’я в мирний час;
• досягнення 27-річного віку;
• виконання обов’язків служби в резерві протягом першого і другого контрактів;
• батько або мати, рідні брат або сестра загинули, померли чи стали особами з інвалідністю під час військової служби або зборів;
• виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років або тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність;
• постійний догляд за дружиною, дитиною або батьками своїми чи дружини, необхідний за висновками МСЕК чи ЛКК;
• опіка над недієздатною особою з інвалідністю, постійний догляд за особою з інвалідністю першої групи чи другою, якщо цього вимагають висновки МСЕК або ЛКК. Але якщо більше немає кому доглядати;
• служба в інших державах до набуття громадянства України;
• засудження до позбавлення або обмеження волі;
• присвоєння звання офіцерського складу після закінчення вишу.