Громадська активність миколаївців: хтось готовий діяти, але більшість - спостерігають

Обираючи на певний термін міського голову чи депутатів місцевої ради, містяни делегують їм право на управління громадою. За законодавством, чиновники і депутати є представниками інтересів громадян на різних щаблях управління, а громадянам, в свою чергу, надано право безпосередньо впливати на процес прийняття управлінських рішень, реалізувати громадські ініціативи.

Наскільки ж миколаївці особисто готові до участі в розбудові міста? 

Дізнатися відповідь на це питання ми можемо з результатів чергового опитування громадської думки, проведеного серед мешканців Миколаєва.

Дослідження здійснювалося у відповідності до затвердженої міськрадою Програми розвитку місцевого самоврядування у місті Миколаєві, яка за рішенням депутатів продовжує діяти у 2019 році. Нагадаємо, що заходами Програми передбачено проведення регулярного моніторингу громадської думки з актуальних питань життєдіяльності міста. Замовлене департаментом міського голови Миколаївської міської ради дослідження виконала компанія з багаторічним досвідом у галузі проведення соціологічних опитувань –  ТОВ Центр з вивчення громадської думки «Наваль-Експерт» .

В опитуванні громадської думки, яке проходило в травні 2019 року на території Миколаєва, взяли участь 1080 респондентів, з урахуванням пропорційного представництва всіх районів міста та статево-вікової структури населення. Рівень громадської активності по 15-ти напрямах оцінювався за допомогою «індексу активності», значення якого розташовані на шкалі від 0 до 1, де «0» означає мінімальну активність, а «1» - максимальну.

Зокрема в ході дослідження респондентам було запропоновано визначити рівень своєї підтримки різноманітних форм громадської активності. І найбільш бажаним для миколаївців виявилася участь в акціях з благоустрою місць проживання: 24,.4% опитаних заявили про безумовну підтримку і власну участь в подібних акціях, 46,3% - про підтримку без особистої участі.

Найменш популярною формою громадської участі серед миколаївців виявилася участь в офіційних дорадчих органах органів місцевого самоврядування або інших органів влади (громадських радах, експертних або робочих групах та ін.): 55% опитуваних ставляться до роботи громадських дорадчих органів негативно або байдуже. Не користуються підтримкою більшості і звернення за допомогою мережі Інтернет (55% негативних або байдужих відповідей). Хоча, як свідчить робота фейсбук-групи Contact-center, для  активних користувачів соцмереж така форма є зручним і оперативним засобом донести інформацію до органів влади.

Серед районів міста найбільший індекс активності за всіма показниками продемонстрував Інгульський, його середнім показник - 0,39; найменшу  - Корабельний із середнім індексом активності 0,27.

Як розповів керівник «Наваль-експерта» Леонід Білоконь, опитування свідчить, що найбільшу соціальну активність демонструють городяни віком від 30 до 39 років (індекс активності – 0,35); майже на тому ж рівні дещо старші громадяни віком від 40 до 49 років (0,34). Молодь від 18 до 30 років, найменше цікавиться громадською участю (0,3). Миколаївські жінки, згідно з опитуванням, демонструють вищі за чоловіків показники у всіх формах громадської активності. Різниця між їх середнім індексом активності та аналогічним показником у чоловіків складає в середньому 0,3.

Передбачувано, люди з вищим рівнем освіти демонструють вищий індекс активності за всіма показниками.  Так, середній індекс активності людей з вищою освітою становить 0,34, із середньою спеціальною – 0,33, середньою – 0,24, а з неповною середньою – лише 0,17.

Порівнюючи індекси активності людей різних за освітою, стає очевидним, що електронні петиції та інформаційні запити до органів влади подають переважно люди з вищою освітою (індекс активності становить 0,34 та 0,32 відповідно).  Вони ж більше схильні до участі в роботі будинкових або вуличних комітетів (0,30), формувань з охорони громадського порядку (0,32) та  в громадських слуханнях (0,32) та більш охоче створюють ОСББ (0,33).

Водночас люди із середньою спеціальною освітою більше схильні як до участі в зустрічах з міським головою (0,42) і депутатами міськради (0,32), так і до участі в протестних акціях (0,31) та подання скарг або повідомлень про правопорушення до правоохоронних органів (0,42).

Показово, що частка миколаївців, яка не підтримує або байдуже ставиться до будь-яких форм громадської активності, становить від третини до більш ніж половини опитаних. Значна частина висловлює підтримку різноманітним формам громадської активності, але не готова брати в них участь особисто. В середньому це 44,9% опитаних городян.

Серед причин, які заважають їм брати більш активну участь у громадському житті міста або свого будинку, вулиці чи району більшість опитаних миколаївців назвала брак часу чи мотивації (35,5%). Майже наполовину менша за цей показник частина городян, які схильні очікувати вирішення проблемних питань передусім від влади (17,5%); ще менше тих, які зневірилися в можливості реально впливати на ситуацію (16,4%).

Таким чином, у мешканців Миколаєва наявний значний потенціал для громадської участі, але... не вистачає мотивації. Нас зацікавило, що може спонукати городян до більш активних форм громадської участі або співпраці з близькими ним громадськими ініціативами. Відповіді розподілилися так: 

Отже, миколаївці схильні наслідувати позитивні приклади людей, яким довіряють, а також хочуть бачити відчутний позитивний результат своїх дій. Є над чим замислитися як органам влади, так і громадським активістам.