Autostrada запустила в роботу магістральний водопровід «Запоріжжя-Томаківка-Марганець»

Компанія Autostrada ввела в експлуатацію магістральний водопровід "Запоріжжя-Томаківка-Марганець". Вода вже подається із Запоріжжя на насосно-фільтрувальну станцію до Марганця, де вона очищується та розходиться по відношенню до споживачів – до Марганецької, Мирівської, Широківської, Томаківської громади.

Про це повідомляє  Facebook  голови Комітету з розвитку інфраструктури Федерації роботодавців України Максима Шкіля.

За його словами, друга гілка постачатиме водою Нікополь, Покровське та Червоногригорівку Дніпропетровської області.

"Будівництво водопроводу та підготовку його до запуску Autostrada завершило ще у лютому. Весь цей час довелося чекати на визначення балансоутримувача об'єкта та забезпечення постійною напругою", - зазначив Шкіль.

Він також додав, що сучасну систему водопроводу повністю автоматизовано та інформатизовано, вже повністю працює від джерела постійного електропостачання. Створено централізований операторський пункт керування всім водопроводом – на елементній базі сучасного обладнання автоматизації та систем передачі даних. Це дозволяє мінімізувати залучення оперативного персоналу та підвищити надійність та ефективність водопроводу.

Магістральний водогін Autostrada збудувала з нуля за 7 місяців – від проектування до реалізації. Це рекордно короткий термін. Тільки розробка проектів такого рівня займає до півтора року. У нас цього часу не було з огляду на гуманітарну катастрофу, в якій опинився регіон через підрив Каховської ГЕС.

"Одночасно тривало проектування, отримання технічних умов, погоджень та дозволів та власне будівництво - проектувальники, геодезисти, будівельники працювали злагоджено та паралельно - безпосередньо на об'єкті, в режимі 24/7", - наголосив Шкіль.

Зазначається, що довжина мережі – 77,9 км. Проектна потужність водопроводу – 150 000 м3 води на добу. Важливо було забезпечити забір води саме з Дніпра – найбільшої української річки, яка має постійну притоку живої води. Оскільки через постійні ворожі обстріли доступ до русла Дніпра обмежений у багатьох районах, забір води вирішено було робити із Запоріжжя – великого промислового міста зі складним рельєфом.

Проектувальники проводили траси фактично картами, адже зйомка забрала б багато часу. І лише після того, як трасу було прокладено, все це уточнювали геодезією. Влаштовували труби там, де це неможливо відкритим способом, а під автомобільними дорогами, залізницею та річкою здійснювали проколи, методом горизонтального буріння бурова установка пробурює свердловину, в яку затягують футляр у вигляді сталевої труби, після цього в цей футляр простягається склопластикова труба.

Для забезпечення електропостачання ВНС водопроводу споруджено 26-кілометрову основну та резервну лінію електропостачання мереж 6кВ та 35кВ, відповідно облаштовано на кожній ВНС трансформаторні підстанції напругою 6/0,4 кВ та 35/0,4 кВт. Для забезпечення безперебійної подачі напруги, як альтернативне (резервне) джерело живлення, на кожній підстанції встановлено по 2 дизель-генератори потужністю до 1 МВт.

Під час будівництва водопроводу були використані склопластикові труби, виготовлені з армованого скловолокном поліефіру. Такі труби витримують тиск до 26 атмосфер, вони легкі та довговічні – стійкіші до високих температур та хімічних реагентів. Щоб убезпечити водогін від обстрілів, практично вся система магістральних трубопроводів та насосних станцій схована під землю.