Вірменська Церква відзначає свято Животворчого Хреста

Сьогодні Вірменська Апостольська Церква відзначає свято на честь обретення частини Животворчого Хреста Господнього на горі Вараг.

Згідно з історіографом Агафангелом, святі діви Рипсиміанки, рятуючись від переслідувань імператора Діоклетіана, дісталися Вірменії та знайшли прихисток поблизу гори Вараг — на узбережжі озера Ван. Перед втечею до Вагаршапата свята Рипсиме сховала в печері гори Вараг частину дерева Хреста Христового, яку носила на шиї.

У 653 році, коли відлюдник Фодій разом зі своїм учнем Іовелем молилися на горі Вараг і просили Бога виявити милість та показати місце перебування Святого Хреста, їм явилися 12 сліпучих стовпів, між якими сяяв Хрест. Протягом 12 днів ці сяючі стовпи було видно навіть здалеку. Звістка про це дивовижне явлення швидко поширилася.

Католикос Нерсес III (641–661) та син князя Феодороса Вард-спарапет, дізнавшись про це, вирушили до гори Вараг, щоб на власні очі побачити диво. Католикос заснував на цьому місці Варазький монастир Святого Знамення та написав шаракан «Дивовижний всепереможний», який виконують у день свята.

Частина Святого Хресного Дерева залишалася у Варазькому монастирі до 1021 року, коли цар Сенекерім Арцруні забрав її із собою до Севастії. Після його смерті святиню знову повернули до Варазького монастиря, де вона зберігалася до 1651 року.

Згодом її перевезли до Хошаба, а в 1655 році святиню звільнили та помістили до кафедральної церкви Святого Знамення, де вона зберігалася до 1915 року.