«Трамп став на бік путіна»: The Atlantic пояснило, як президент США руйнує десятиліття американської політики

Президент США Дональд Трамп за лічені дні підірвав багаторічний зовнішньополітичний курс Вашингтона та власні дипломатичні зусилля, пішовши на поступки росії. Про це пише Енн Епплбаум, оглядачка The Atlantic і старша наукова співробітниця Інституту «Агора» при Університеті Джонса Гопкінса.

Серед кроків американського президента авторка називає послаблення обмежень на імпорт російського дизельного пального, а також погрози припинити обмін розвідувальною інформацією з Україною, якщо Київ не зупинить удари по нафтопереробних заводах росії.

На думку Епплбаум, таким чином Трамп вимагає від України відмовитися від одного з найефективніших інструментів протидії російській агресії, водночас не висуваючи Москві аналогічних вимог.

Авторка також звертає увагу, що президент США не засудив російські удари по українській енергетичній інфраструктурі та підприємствах, зокрема тих, що належать американським компаніям. Не прозвучало від нього й співчуття через загибель українських дітей унаслідок обстрілів.

Трамп звинувачує Україну, але не вимагає поступок від путіна

Епплбаум критикує заяви Трампа про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та росією. За її словами, після таких тверджень російські війська атакували електростанцію в Харкові.

Авторка також нагадує, що американський президент звинувачував Україну в перешкоджанні мирним переговорам і називав Володимира Зеленського перешкодою для їхнього завершення. Водночас, як зазначає оглядачка, Київ неодноразово пропонував припинення вогню, тоді як росія не погоджувалася на перемир’я чи конструктивний переговорний процес.

На думку Епплбаум, завершити війну може сам володимир путін, віддавши наказ своїм військам припинити бойові дії. Україна ж не може просто зупинити опір, адже це створило б загрозу окупації всієї країни та повторення злочинів, які росія чинить на захоплених територіях.

Чи справді російське пальне знизить ціни у США

Епплбаум пов’язує рішення Трампа також із його обіцянками здешевити пальне для американців. За її оцінкою, президент намагається переконати виборців, що причиною високих цін є Україна, а не його власна війна проти Ірану.

Однак авторка вважає, що можливий обсяг російського пального, який потрапить на американський та світовий ринки, надто малий, аби суттєво вплинути на вартість енергоносіїв. Тому прагнення знизити ціни, на її думку, не виправдовує послаблення тиску на Москву.

Епплбаум припускає, що дії Трампа можуть бути спробою змусити Україну капітулювати та підтримати російську економіку. Вона також звертає увагу на можливі комерційні інтереси, пов’язані з домовленостями, які російські представники обговорювали з американськими переговорниками та людьми з оточення президента. Серед можливих напрямків таких угод авторка згадує газопроводи «Північний потік» і видобуток корисних копалин в Арктиці.

Які уроки мають засвоїти Україна та союзники США

На думку оглядачки, останні рішення Трампа демонструють, що союзникам Вашингтона не варто беззастережно покладатися на Сполучені Штати. Американська зовнішня політика, яка десятиліттями передбачала санкційний тиск на росію, може різко змінитися залежно від рішень одного президента.

«Америка сьогодні — примхлива, непередбачувана держава», — так Епплбаум характеризує нинішній курс Вашингтона. Вона також стверджує, що адміністрація Трампа прихильніше ставиться до диктаторів, ніж до демократично обраних лідерів.

Другим важливим уроком авторка називає необхідність уважно ставитися до можливих конфліктів інтересів в оточенні президента США. Вона нагадує про повідомлення ЗМІ щодо потенційної купівлі активів російської компанії «лукойл» бізнес-консорціумом, пов’язаним із близькосхідними партнерами Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, а також із членами їхніх родин.

Попри непевність у подальшій політиці Вашингтона, Епплбаум вважає, що Україна продовжить боротьбу та, ймовірно, надалі завдаватиме ударів по російських НПЗ. Допомогти їй у цьому можуть європейські партнери — зокрема, французька розвідка, німецьке озброєння та пакети військової допомоги від скандинавських країн і Польщі.

Сенатори США виступили проти імпорту російського дизеля

Раніше сенатори від обох американських партій закликали Трампа переглянути рішення, яке дозволяє імпорт російського дизельного пального. Вони заявили, що дії адміністрації можуть порушувати федеральне законодавство та забезпечувати Москві додаткові фінансові надходження.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році США запровадили заборону на імпорт російських енергоресурсів. Тепер рішення щодо дизельного пального викликало нову хвилю критики з боку американських законодавців.