Политика | 28 вересня, 2026
Слон в кімнаті та дірки в бюджеті. Чому уряд зупинив фінансування некритичних видатків і що буде далі?
Україні постійно потрібні гроші на війну, адже її вартість зростає щороку. Мабуть, тому розмови про пошук урядом додаткових мільярдів доларів вже стали майже буденністю та не викликають здивування. Проте, починаючи із серпня, найвищі посадові особи держави заговорили про критичну ситуацію із фінансуванням.
Спочатку президент Володимир Зеленський заявив про додаткову потребу Сил оборони у розмірі 27 млрд дол. Потім прем'єр-міністр Сергій Корецький оголосив про початок "режиму жорсткої економії". Згодом міністр фінансів Сергій Марченко повідомив про початок обмеження видатків та не виключив повернення до "друку" грошей.
В середині вересня заяви та попередження високопосадовців матеріалізувалися. Уряд почав зупиняти фінансування всього, що не пов'язане з війною чи соціальним забезпеченням. Не проводяться платежі не лише на будівництво доріг чи захист енергетичних об'єктів напередодні зими, а й на оплату комунальних послуг чи поїздок школярів на міжнародні олімпіади.
Ситуацію ускладнюють атаки росіян проти українського бізнесу, а також необхідність знайти гроші, аби захиститися від них та завдавати ударів у відповідь. У 2027 році ціна війни зросте, проте шукати джерела покриття додаткових видатків ставатиме дедалі складніше.
Чому уряд зупиняє фінансування видатків? Де взяти додаткові гроші на війну? Та чому цьогорічна "діра" у бюджеті – це лише репетиція перед справді значними фінансовими проблемами?
"Допрацювались"
"Мінфін вніс зміни до розпису державного бюджету і відклав деякі видатки вересня, жовтня і листопада на грудень. В першу чергу це капітальні видатки: будівництво і реконструкція, в тому числі лікарень, будівництво укриттів в лікарнях і школах, захист енергетики, будівництво соціального житла тощо", – повідомила ЕП 17 вересня голова комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксолана Підласа.
Вже невдовзі її слова фактично підтвердив один із найбільших підрядників "Великого будівництва" – компанія "Автострада". За словами її власника Максима Шкіля, компанія зупинила всі роботи. "Допрацювались. Сьогодні держава в один день, без попереджень, будь-якого обговорення і діалогу, зупинила фінансування всіх капітальних видатків", – заявив він.
За словами Підласи, Мінфін переніс із вересня на грудень капітальні видатки на суму 39 млрд грн.
"Але коли ми говоримо про капітальні видатки, то ми розуміємо, що відкладення їх на грудень означає, що у цьому році вони взагалі не будуть профінансовані, тому що це просто неможливо буде зробити", – зазначила вона.
Обмеження видатків стосується й фінансування "планів стійкості". Зупинка будівництва захисних споруд навколо енергетичних об'єктів напередодні чергової найважчої зими в історії сама по собі свідчить про критичну ситуацію у державних фінансах. Проте обмеження стосуються не лише капітальних видатків.
Співрозмовники ЕП в уряді, Верховній Раді та серед представників органів місцевого самоврядування повідомляють, що зупинено фінансування деяких споживчих видатків. Зокрема, не виконуються платіжні доручення на сплату комунальних послуг державними закладами, школами чи лікарнями.
24 вересня це підтвердив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев на події "Центру економічної стратегії". Він пояснив, що в умовах режиму жорсткої економії уряд фактично в ручному режимі пропускає через казначейство ледь не кожен платіж.
"Вчора були ухвалені рішення щодо відрядження наших спортсменів за кордон для участі у міжнародних змаганнях. Дітям, які їхали на олімпіаду за кордон, – також не було проплачено, і необхідно було ухвалювати термінові рішення, щоб діти могли виїхати з України, бо не можна було придбати квитки. Тому якісь критичні речі будуть обговорюватись на уряді і будуть ухвалюватися управлінські рішення (щодо проведення платежів – ЕП)", – пояснив він.
Як повідомили ЕП співрозмовники в уряді, наразі штучно затримали та не проводять платежів на суму близько 20 млрд грн. Це стосується всіх видатків, які проходять через Державну казначейську службу, тобто не лише державного, а й місцевих бюджетів та бюджетних установ.
Чому державний бюджет опинився "на мілині" посеред року? Причин цьому декілька. По-перше, через активізацію російських ударів по українському бізнесу почали скорочуватися податкові надходження. У серпні відставання від плану доходів становило майже 16 млрд грн. За оцінками уряду, до кінця року бюджет недоотримає 70 млрд грн податків.
По-друге (і найголовніше), влада провалила виконання вимог в межах програм із залучення міжнародного фінансування. Через це до бюджету не надійшло необхідне фінансування, під яке вже були розписані видатки.
"На якомусь етапі відбувся збій. Не прийшла та зовнішня допомога, на яку ми розраховували для того, щоб покрити видатки цивільного сектору. Це сталося у вересні. Ми мали призупиняти видатки капітального характеру та інші поточні видатки, не пов'язані із сектором безпеки та оборони, виплатою заробітних плат та соціальних допомог", – пояснив Єрмоличев.
Йдеться про другий транш макрофінансової допомоги від ЄС на 4,26 млрд дол. Бюджет мав отримати його в середині вересня. Однак через те, що влада не виконала низку важливих вимог, Євросоюз не погодив виділення цих коштів.
За словами Підласої, аби отримати ці кошти, Верховна Рада має ухвалити щонайменше чотири рішення:
- законопроєкт про скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро. 16 вересня депутати з третьої спроби ухвалили його у першому читанні (для виконання вимоги необхідно ухвалити у цілому);
- законопроєкт щодо оцінки майна;
- постанову про створення конкурсної комісії для відбору членів Рахункової палати;
- скасувати правки щодо послаблення фінансового моніторингу топпосадовців (ПЕПів), яку заклали у законопроєкт про оподаткування доходів від цифрових платформ.
Наступне засідання парламенту, під час якого розглядатимуть ці законопроєкти та постанови, відбудеться аж в середині жовтня. У разі ухвалення уряд очікує, що транш ЄС надійде протягом наступних двох тижнів, тобто до кінця жовтня.
Проте позитивне голосування за ці законопроєкти аж ніяк не гарантоване. Зокрема, до законопроєкту про посилки депутати подали понад 1000 правок, що може значно збільшити час розгляду документа у сесійній залі. В умовах майже постійних російських дронових атак на Київ, під час яких народні обранці призупиняють роботу та спускаються в укриття, розгляд документа може затягнутися на дні, а то й тижні.
"Перше, що нам потрібно зробити, – це проголосувати постанову Верховної Ради, яка дозволить голосувати під землею. Тому що засідання зупиняється кожен раз, коли тривога навіть жовтого рівня. Поки ми не проголосуємо цю постанову, ми можемо просто не зібратися", – зазначила Підласа та додала, що деякі депутати виступають категорично проти цієї постанови та пообіцяли блокувати її ухвалення.
Загалом до кінця 2026 року Україна має отримати 29,6 млрд дол. міжнародного фінансування, яке закладене у бюджет. Надходження цих коштів "прив'язане" до голосування за близько 40 законопроєктів та ухвалення постанов на рівні уряду та міністерств.
Підласа оцінює шанси ухвалення всіх необхідних рішень для отримання коштів скептично: "Відверто кажучи, я не думаю, що це можливо". Однак навіть якщо Рада та уряд все ж знайдуть у собі достатньо політичної волі та проголосують за всі вимоги ЄС та МВФ, цього все одно буде недостатньо. Адже поточний план видатків не враховує додаткової потреби Сил оборони обсягом 27 млрд дол., про яку повідомляв президент.
Додаткова потреба та як її закрити
Значну частину свого візиту на засідання Генасамблеї ООН у Нью-Йорку Зеленський присвятив перемовинам про залучення додаткових коштів від партнерів для фінансування оборонних видатків. За словами президента, Сили оборони потребують 27 млрд дол. понад те, що наразі закладено у бюджеті цього року.
Зокрема, президент зустрічався з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою та з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. За даними Bloomberg, зустріч з останньою була досить напруженою, хоча сам Зеленський це заперечує.
ЄС наразі достатньо скептично оцінює названі обсяги додаткового фінансування. Там переконані, що перш ніж просити виділення цих коштів, Києву спершу треба залучити вже передбачені поточними програмами співпраці. А для цього виконати усі вимоги та ухвалити необхідні законопроєкти та постанови.
Звідки взялася така значна додаткова потреба армії? Співрозмовники ЕП, ознайомлені із запитом Міноборони, зазначають, що майже половина з цих 27 млрд дол. – кошти, необхідні на закупівлю засобів для deep strike. Частково це підтвердив і президент: "Третина цих грошей – це дрони на січень, лютий, березень 2027 року. І якщо ми їх не замовимо й не проплатимо в жовтні та в листопаді, у нас будуть серйозні виклики".
Ще близько 7 млрд дол. – додаткова потреба у фінансування грошового забезпечення та інших виплат військовим. Єрмоличев зазначив, що наразі у Мінфіні розуміють, як покрити цю частину видатків.
Зокрема, одним із таких джерел може стати резерв оборони – програма видатків у підпорядкуванні Мінфіну. За даними співрозмовників ЕП в уряді, наразі не використано близько 110 млрд грн з цього фонду. Ще одне джерело – потенційна економія за деякими іншими програмами та перерозподіл видатків всередині самого Міноборони.
Набагато складніше профінансувати "збройну" складову додаткової потреби. Одним із найімовірніших джерел може стати частина 90-мільярдного кредиту ЄС, передбачена на 2027 рік, яку Україна сподівається отримати вже цьогоріч. Однак поки що домовленостей щодо їх використання немає. Наближати отримання цих коштів забороняють і внутрішні процедури ЄС, додав Єрмоличев.
Зеленський повідомив, що частину потреби у закупівлі зброї можна закрити в межах Drone Deal, і відповідні переговори щодо цього очікуються у Брюсселі найближчим часом. Якихось додаткових деталей президент не озвучив.
Крім цього, залишається значний потенціал залучення коштів в межах домовленостей самого Міністерства оборони, таких як PURL (програма закупівлі американського озброєння) або переговорів з партнерами у форматі "Раймштайн", повідомили ЕП співрозмовники в уряді.
Парадокс та "слон у кімнаті"
Цьогорічні проблеми з фінансуванням прямо впливають на розмір "діри" у бюджеті 2027 року. А непокриті видатки 2027-го року можуть збільшити "діру" у бюджеті поточного року. Саме у такій парадоксальній ситуації опинився уряд, намагаючись забезпечити потреби оборони та профінансувати усі невійськові видатки.
Як так сталося? Оскільки одним із джерел покриття додаткової потреби оборони називають наближення траншу від ЄС, який мав надійти у 2027 році, то його отримання зрештою зменшить обсяг доступного міжнародного фінансування та збільшить і без того значний непокритий дефіцит бюджету-2027. Наразі він становить 32,6 млрд дол. із 52,6 млрд дол. загальної потреби у міжнародних коштах.
З іншого боку, відсутність розуміння джерел покриття дефіциту бюджету у 2027 році – це "червоний прапорець" для МВФ. Якщо уряд не зможе показати фонду, звідки мають надійти всі 52,6 млрд дол. зовнішнього фінансування, то наступний транш та подальша співпраця з фондом опиняться під загрозою. А разом з цим – можливість отримувати фінансування від інших донорів, які орієнтуються на МВФ.
Часу на те, аби знайти відповідь на питання непокритого дефіциту бюджету 2027 року, не так багато. Наступний перегляд програми МВФ відбудеться у листопаді, і без готового плану покриття дефіциту він навряд чи буде успішним.
Уряд вже активно працює з партнерами щодо можливостей залучення додаткових коштів у 2027 році. Зокрема, тривають переговори про збільшення частини євросоюзівського фінансування. В Кабміні розраховують, що ЄС дотримається своєї обіцянки закривати дві третини дефіциту бюджету, про що повідомив Марченко на зустрічі із журналістами. Це дозволить залучити від ЄС близько 17,5 млрд дол.
Додатковий фінансовий ресурс Україна сподівається отримати і від інших донорів, зокрема за двосторонніми домовленостями. Загалом йдеться про близько 15 млрд дол., які можуть надати Японія, Канада та Велика Британія.
Паралельно продовжуються переговори про використання заморожених активів російського Центробанку. Більша частина цих коштів – понад 200 млрд дол. – залишається заблокованою на рахунках бельгійського депозитарію Euroclear. У 2025 році Бельгія виступила категорично проти надання доступу до цих коштів Україні, побоюючись юридичних ризиків у суперечках з РФ.
Наразі переговори щодо використання російських активів поновилися. Співрозмовники ЕП, ознайомлені з їх ходом, зазначають, що одним із рішень, які можуть допомогти зняти вето Бельгії, є зміна юрисдикції цих активів з бельгійської на євросоюзівську. Тоді ризик судових суперечок розділять між собою усі 27 країн ЄС. Детальніше про такий варіант розвитку подій писала "Європейська правда".
Успіх цих переговорів не гарантований, проте він був би дуже бажаним для України. Все тому, що крім озвученої Мінфіном потреби у 32,6 млрд дол. для покриття дефіциту бюджету, наступного року виникне ще більша додаткова потреба сектору безпеки та оборони.
За оцінками Міноборони, вартість війни у 2027 році зросте з цьогорічних 155 млрд дол. до 175 млрд дол. Не всі ці видатки наразі закладено до проєкту бюджету, тож наступного року уряд вчергове повторюватиме вправу із пошуку додаткових джерел фінансування війни.
Проте шукати ці кошти ставатиме дедалі складніше. Не під запис представники уряду повідомляють ЕП, що все частіше у їхніх розмовах з партнерами виринає "слон у кімнаті".
У найбільших економіках ЄС дедалі сильнішою стає підтримка крайніх правих сил, які не підтримують надання допомоги Україні. Останні земельні вибори у Німеччині суттєво похитнули становище канцлера країни Фрідріха Мерца, через що він навіть скасував свій візит на Генасамблею ООН. Крім цього, у 2027 році пройдуть президентські вибори у Франції. Наразі найбільшу підтримку виборців має прихильна до Росії політикиня Марін Ле Пен.
Чи збережеться підтримка ЄС на тому ж рівні, якщо зміниться лідерство у найбільших економіках блоку, поки що невідомо. Водночас, аби наступні електоральні цикли у Євросоюзі не перетворилися для України на "російську рулетку", блок вже зараз має придумати, як гарантувати довгострокову фінансову та оборонну підтримку Києва.
Українській владі у таких умовах не варто перевіряти терплячість брюссельських чиновників та нехтувати виділеною підтримкою, не ухвалюючи реформи. Зрештою, вже невдовзі цієї підтримки може стати набагато менше.
