Лікарня отримала 15 млн за ненадані послуги: є підозра | Маю право

Хірургічні операції. Паліативна допомога. Ведення вагітності.

Усе це лікарня, за версією слідства, оформлювала в електронній системі. І не мала ні обладнання, ні фахівців, щоб це робити.

Що встановило слідство

За даними Миколаївської обласної прокуратури, у 2023–2025 роках лікарня уклала з Національною службою здоров'я України договори на надання медичних послуг у межах Програми медичних гарантій.

Йшлося, зокрема, про хірургічні операції, паліативну допомогу та ведення вагітності.

Як встановило слідство, необхідного обладнання та фахівців для частини цих послуг заклад не мав. Попри це, до електронної системи охорони здоров'я вносили відомості про нібито надану медичну допомогу.

На підставі цих даних НСЗУ перерахувала лікарні кошти. Слідство вважає, що держбюджету завдали понад 15 мільйонів гривень збитків.

58-річному директору лікарні повідомили про підозру за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу — службова недбалість. Йому загрожує до п'яти років позбавлення волі. Досудове розслідування триває.

Це вже четверта така справа за рік

Ось що робить цю новину не рядовою.

У липні 2026 року підозру в службовій недбалості отримав директор однієї з лікарень Миколаєва — за версією слідства, медзаклад безпідставно отримав майже 11 мільйонів гривень.

У березні підозру оголосили директорці іншої лікарні Миколаєва. Слідство вважає, що вона підписувала звіти про нібито повністю надані медичні послуги, знаючи про нестачу лікарів і обладнання. Збитки — понад 21 мільйон.

Тоді ж підозру отримав і головний лікар ще одного медзакладу міста. Правоохоронці проводили обшуки у 70 медичних закладах по всій Україні в одній справі — про можливе внесення неправдивих даних до електронної системи охорони здоров'я.

Разом із нинішніми п'ятнадцятьма мільйонами — понад 47 мільйонів гривень тільки за трьома оприлюдненими епізодами в одній області.

Чому це не «просто папери»

Схема виглядає бухгалтерською, але наслідок у неї цілком фізичний.

Програма медичних гарантій працює так: НСЗУ платить закладу за пролікований випадок. Гроші йдуть за пацієнтом.

Якщо заклад звітує про послуги, яких не надавав, він забирає фінансування, розраховане на реальних хворих. Тобто гроші, які мали піти туди, де операції справді роблять.

Друга проблема серйозніша. Пацієнт, який бачить свою лікарню в переліку закладів, що надають, скажімо, паліативну допомогу, туди і поїде. І з'ясує на місці, що допомогти йому нема кому.

Що це означає для вас

Перевірити, які послуги реально законтрактовані за вашою лікарнею, можна самостійно.

НСЗУ веде відкритий перелік закладів і пакетів послуг, за якими вони отримують фінансування. Пошук — за назвою закладу або за населеним пунктом.

Якщо в переліку послуга є, а на місці кажуть «у нас цього немає» — це підстава звернутися на гарячу лінію НСЗУ. Саме такі звернення й запускають перевірки.

І окремо: медична допомога за програмою медичних гарантій безоплатна. Якщо в лікарні, яка отримує за цей пакет гроші, з вас просять оплату — це не «так заведено», це порушення.

Важливе уточнення

Ідеться про підозру, а не про вирок. Директор лікарні вважається невинуватим, доки протилежне не доведуть у суді.

Джерела: Миколаївська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Миколаївській області