Политика | 19 Июня, 2026
"Трамп програв цю війну". Мирна угода між США та Іраном не лишила сумнівів про переможця
"Трамп програв цю війну". Мирна угода між США та Іраном не лишила сумнівів про переможця
Ввечері 17 червня США та Іран офіційно затвердили перемир'я. Хоча підписання "меморандуму про взаєморозуміння" очікувалось під час зустрічі у Швейцарії 19 червня, сторони підписали угоду достроково у дистанційному режимі.
При цьому зустріч між делегаціями Вашингтону та Тегерану все ж має відбутися в Женеві, як і було заплановано: вони обговорять початок переговорів щодо ядерної програми Ірану.
Президент США Дональд Трамп, який в лютому обіцяв "стерти режим Хаменеї з лиця землі", знищити ракетні запаси Тегерана та можливості для створення ним ядерної зброї, тепер проявляє миролюбність: створює фонд з відновлення Ірану на 300 млрд дол. та обіцяє з часом скасувати всі санкції. Іран же дав чи не єдину розпливчасту обіцянку не купувати і не створювати ядерну зброю.
Протягом наступних 60 днів сторони ще обговорять майбутнє іранської ядерної програми.
Трамп наполягає, що угода не остаточна, і погрожує відновити бомбардування, якщо "Іран буде себе погано вести". Тим не менш, меморандум уже сприймається як поразка Штатів – Трамп не досяг заявлених цілей і не здобув важелів тиску на Іран, підірвав довіру ключових союзників на Близькому Сході та сколихнув світові фондові й енергетичні ринки.
Але для президента США особисто такий результат виглядає прийнятним: на тлі падіння рейтингів він, схоже, не надто бажає втягуватись у більш інтенсивну й ризиковану війну напередодні проміжних виборів у Конгрес у листопаді, і вирішив поки уникнути цього.
"Ви збираєтеся дозволити 90 мільйонам людей в Ірані померти від голоду?", – відповідає він критикам угоди.
Що передбачає меморандум з Іраном? Чого хотів і чого насправді досягнув Трамп за майже чотири місяці війни? І чому його військову кампанію називають ганьбою для всієї Америки?
Що у меморандумі?
"Меморандум про взаєморозуміння", який Трамп підписав у Версалі, перебуваючи у Франції на саміті G7, і який вже набрав чинності, містить 14 пунктів. Точні формулювання були невідомими до останнього: Вашингтон відмовлявся показувати документ навіть союзному Ізраїлю, тож у відкритому доступі були лише чорнові варіанти, опубліковані іранськими, арабськими та американськими медіа.
Згодом офіційний текст розкрили й у Білому домі. Як зазначено в меморандумі, сторони мають намір узгодити остаточний мирний договір протягом 60 днів – цей термін зможуть продовжити за взаємною згодою.
Документ також містить наступні ключові пункти:
- Іран та США, разом зі своїми союзниками, "оголошують про негайне та остаточне припинення війни на всіх фронтах, включаючи Ліван". А також – "зобов'язуються поважати суверенітет і територіальну цілісність одне одного". Хоча і Трамп, і прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу закликали іранців до повстання.
- Блокада Ормузької протоки з боку Ірану та блокада іранських портів з боку США скасовується негайно. Сторони прагнуть відновити довоєнний рівень трафіку протягом 30 днів. Перші танкери вже пройшли Ормузом після набрання чинності угоди.
- США зобов'язуються розробити комплексний план відновлення та економічного розвитку Ірану, забезпечивши фінансування на щонайменше 300 млрд дол. За даними Reuters, йдеться про приватний інвестиційний фонд, а не програму відновлення чи репарацій. Фонд не передбачатиме використання держкоштів чи грантів. Зацікавленість в інвестиціях в Іран уже висловили компанії зі США, країн Перської затоки, Азії, Південної Америки та Африки, які пообіцяли понад половину зазначеної суми. "Їм потрібні інвестиції, адже ми завдали збитків на півтора, а може, й два трильйони доларів", – заявив Трамп і додав, що Вашингтон не дасть "ні цента".
- Вашингтон зобов'язується скасувати усі види санкцій – згідно з графіком, який буде погоджено в рамках остаточної угоди. За оцінками WSJ, це найбільша "приманка" для Ірану і найважливіший стимул для Тегерану продовжувати переговори.
- Іран обіцяє, що не вироблятиме ядерну зброю. Тегеран і Вашингтон домовилися, що питання збагаченого урану "належним чином вирішиться" в остаточній угоді. Протягом 60 днів сторони зберігають статус-кво: Іран знижуватиме концентрацію своїх запасів високозбагаченого урану до нижчого рівня під наглядом МАГАТЕ, а Штати не вводитимуть нових санкцій та не нарощуватимуть військову присутність в регіоні.
- США зобов'язуються одразу після підписання меморандуму і до скасування санкцій видавати дозволи на експорт іранської нафти та всі пов'язані з цим послуги: банківські, страхові, транспортні тощо. Іран уже відновив поставки нафти – вперше за два місяці.
- Ірану розморозять частину активів, але виключно під контролем США та залежно від прогресу переговорів.
При цьому, за даними WSJ, із переговорів щодо остаточної угоди виключено ракетну програму Ірану та його відносини з регіональними проксі.
Які цілі озвучував Трамп і чого насправді досяг?
Оголошуючи про початок війни проти Ірану 28 лютого, Трамп назвав шість головних цілей військової кампанії. Майже чотири місяці потому він підписав попередню угоду про мир.
Демократи вважають цю війну повним провалом Трампа. Але очільник Білого дому та його радники наголошують на її успішності, критикуючи медіа, які пишуть про зворотне. Чого саме хотів досягти бойовими діями 47-й президент США і чи вдалося це йому?
По-перше, Трамп обіцяв знищити військово-морський флот Ірану. За даними Центрального Командування Збройних сил США (CENTCOM), переважна більшість великих кораблів, які Тегеран задіяв у бойових діях, потоплено: 90% основного флоту знищено.
14 травня командувач CENTCOM Бредлі Купер доповів Конгресу, що понад 700 авіаударів знищили "колись величезні" запаси морських мін Ірану.
"Тегеранзберігає здатність вдаватись до провокацій через ракети і безпілотники, але "більше не володіє засобами, щоб стримувати свободу дій США в повітряному чи морському просторі", – заявив Купер.
За його словами, іранський флот не зможе повноцінно відновитись протягом 5-10 років. Проте у розвідці США наприкінці травня підкреслювали, що сотні швидкісних катерів, за допомогою яких представники Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) мінували Ормуз, так і не знищені.
"Хоча Штати знищили океанський флот Ірану, набагато важливіший флот малих суден залишається здебільшого неушкодженим", – заявив аналітик з питань Ірану та нафтової галузі в Eurasia Group Грегорі Брю. Він оцінив обіцянку Трампа знищити іранський флот як частково виконану.
Друга обіцянка – знищити запаси іранських ракет. Купер доповідав Конгресу, що Штати знищили або вивели з ладу аеродроми для літаків, ангари, сховища палива та запаси боєприпасів, а також вивели з ладу 82% систем ППО Ірану. Він охарактеризував сили протиповітряної оборони Ірану як "функціонально та оперативно недієздатні".
Проте, за оцінками розвідки на початку травня, Іран зберіг близько 75% своїх довоєнних запасів мобільних пускових установок і близько 70% довоєнних запасів ракет. Ба більше, режим у Тегерані зміг відновити та знову ввести в експлуатацію майже всі свої підземні сховища.
"Якщо ці оцінки є точними, це означає, що військова операція США завдала Ірану реальних втрат, але не знищила його ракетний потенціал докорінно", – заявив колишній високопосадовець НАТО і Пентагону Девід Каттлер.
"Що мені робити? Я що, дозволю Саудівській Аравії мати балістичні ракети, а Ірану – ні? Ні, це так не працює", – заявив перед підписанням угоди Трамп, хоча ще 110 днів тому погрожував "спопелити" Іран. Таким чином, він де-факто сам визнав невиконання обіцянки.
Третя мета – "зрівняти із землею" ракетну промисловість Ірану. Оцінки експертів та розвідки США загалом сходяться на тому, що це чи не єдина мета, яку США більш-менш досягли. За даними CENTCOM, Штати завдали ударів по 90% іранських збройових заводів і знищили 80% ракетних об'єктів.
Також президент США обіцяв зробити так, щоб "терористичні маріонетки іранського режиму більше не могли дестабілізувати регіон". "Ланцюг постачання з Тегерана до маріонеток було розірвано", – запевняють у CENTCOM, хоча Іран продовжує фінансувати і озброювати "Хезболлу" в Лівані.
Підписана угода передбачає "припинення військових операцій на всіх фронтах, включаючи Ліван", проте ізраїльська військова кампанія проти "Хезболли" створює серйозний ризик її зриву. Тель-Авів продовжив удари навіть після того, як Трамп на саміті G7 заявив, що Нетаньягу повинен бути "більш відповідальним щодо Лівану". Таким чином, про реалізацію цієї обіцянки говорити зарано.
Чи не головною метою всієї військової кампанії президента США було згортання ядерної програми Ірану – Трамп "божився", що Тегеран назавжди втратить можливість створити ядерну зброю. За підписаною угодою, Вашингтон та Тегеран домовляються, що Іран ніколи не створюватиме й не купуватиме ядерну зброю.
Протягом 60 днів сторони мають домовитись, як саме здійснюватиметься моніторинг ядерної програми Ірану. Але, за оцінками BBC, два місяці – дуже короткий термін, щоб унеможливити будь-яку ймовірність таємної роботи Тегерана над "ядеркою". Тобто, про втілення мети Трампа у життя поки не йдеться.
Після масштабних протестів, які спалахнули в Ірані на початку 2026 року, але ще до початку війни, Трамп не раз обіцяв допомогти "іранському народу взяти владу у свої руки".
Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї загинув унаслідок ракетних ударів, але про розвал режиму в країні не було і мови: перед цим протести жорстко придушили, після початку бойових дій Тегеран почав атакувати Ізраїль і країни Перської затоки ударами у відповідь, а влада перейшла до сина Хаменеї – Моджтаби.
Тепер же Трамп заявляє, що нові лідери Ірану – "дуже розумні і набагато менш радикальні" і взагалі – "хороші люди". Тобто президент США знову, як і з митами, "дав задню".
Таким чином, Білий дім досяг лише однієї з шести цілей, які сам Трамп окреслив 28 лютого. А експерти кажуть, що саме Іран, а не Штати, виграв цю війну, хоча у перші години бойових дій такий результат здавався практично неможливим.
"Іран виграв війну. Трамп не досяг жодної зі своїх цілей сповна", – резюмував Грегорі Брю.
Жахлива помилка
На саміті G7 у Франції Трампа обурювала риторика журналістів, які порівнювали його нову угоду з Іраном із тією, яку у 2015 році ухвалив президент-демократ Барак Обама. "Угода Обами – це був шлях до ядерної зброї. Моя ж угода – це захист від ядерної зброї", – відрізав Трамп, який роками жорстко критикував угоду Барака і розірвав її під час своєї першої каденції.
Хоча угода Трампа про припинення війни з Іраном прокладає шлях до відновлення судноплавства через Ормуз та сприяє зниженню цін на нафту, вона ставить його в оборонну позицію. Демократи риторично запитують, чи вартували ті незначні поступки Тегерана 110 днів війни, десятків мільярдів доларів витрат, вичерпання запасів зброї, енергетичної кризи у світі та напруженості у відносинах із союзниками.
Однак угода Трампа таки схожа на "Всеосяжний план дій" часів Обами, який обмежував ядерну програму Ірану в обмін на скасування санкцій.
Обама не втратив нагоди поіронізувати над Дональдом, заявивши, що його угода з Тегераном, по суті, була укладена на тих же умовах, що й у Трампа.
"Сумнівно, що будь-яка майбутня угода суттєво відрізнятиметься від тієї, яку ми уклали спочатку, або стане її значним вдосконаленням, адже вона діяла протягом тривалого часу, перш ніж Трамп вийшов з неї", – сказав він.
"Попередня угода, що припиняє майже чотиримісячну війну Трампа з Іраном, є позитивним кроком, але несе з собою гірку правду. Президент США припустився жахливої помилки, розпочавши цю війну. Він вів її безрозсудно, відкрито порушуючи закон.
Сполучені Штати виходять з цього конфлікту ослабленими – у військовому, дипломатичному та економічному плані – і будуть зазнавати стратегічних втрат ще протягом багатьох років", – наголошує NYT у редакційній статті із промовистим заголовком "Президент Трамп програв цю війну".
До 28 лютого Тегеран пережив два жахливих роки: іранська валюта продовжувала стрімко знецінюватися, а економіка країни перетворювалася на руїни. Іранці вийшли на вулиці з протестами, а режим відповів жорстоким вбивством десятків тисяч людей.
Усі ці проблеми залишаються – режим досі слабший, ніж кілька років тому. Але війна надала йому важелі впливу, яких не було на початку року, резюмує NYT.
Режим продемонстрував, що здатний вистояти під хвилями атак двох найбільших ворогів. Тегерану не довелося реально відмовлятися від своїх ядерних амбіцій. В Ірані також зрозуміли – решта світу, схоже, не бажає застосовувати військову силу для розмінування Ормузької протоки.
Якщо Іран вирішить знову закрити протоку у найближчі місяці чи роки, як на це відреагує Трамп? Однозначної відповіді немає.
При цьому режим в Ірані був і залишається джерелом зла – він пригнічує власний народ, особливо політичних дисидентів, жінок, релігійні меншини та представників ЛГБТ-спільноти. Іран є світовим лідером за кількістю тортур і страт, а також фінансує тероризм у своєму регіоні та далеко за його межами.
"Виразна жорстокість режиму мала б стати для Штатів приводом ретельно обміркувати та обережно спланувати війну. Проте Трамп на кожному кроці уникав продуманого планування. Він погодився з оптимістичною оцінкою від Нетаньягу, який очікував, що іранський режим швидко впаде.
Він відкинув думки своїх радників, які застерігали його, що прогноз Нетаньягу є абсурдом. Він навіть проігнорував Конституцію та відмовився звертатися до Конгресу за схваленням війни", – пише видання.
Тепер же через свої помилки Трамп погодився на мирну угоду, яку світ сприймає як його поразку. Але це поразка не лише його, а й всієї Америки, резюмує NYT.
