За словами Трампа, цю ідею запропонував прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу. Ізраїльський лідер аргументував це тим, що країна має розвинену економіку та вже здатна самостійно фінансувати власні оборонні потреби.

Трамп також заявив, що Ізраїль більше не потребує такої фінансової підтримки з боку США, оскільки є економічно успішною державою. За його словами, сторони обговорювали можливість відмови від допомоги протягом кількох років.

Наразі США надають Ізраїлю близько 3,8 мільярда доларів військової допомоги щороку відповідно до десятирічної угоди, укладеної у 2016 році та розрахованої до 2028 року. Основна частина коштів спрямовується на закупівлю американського озброєння.

Таким чином, запропоновані зміни можуть означати перехід від фінансової допомоги до закупівлі зброї за власні кошти Ізраїлю. Водночас подробиці реалізації рішення та його юридичне оформлення поки не уточнені.

Про це повідомляють міжнародні ЗМІ.

Під час голосування американці визначатимуть склад Палати представників і частини Сенату. Загалом на виборах розігруються всі 435 місць у Палаті представників та 35 зі 100 місць у Сенаті. Наразі обидві палати контролюють республіканці, однак демократи намагаються змінити баланс сил.

Особливу увагу привертає боротьба за Палату представників. За оцінками аналітиків, демократи мають шанси повернути контроль над нею. Водночас ситуація в Сенаті залишається менш визначеною.

Для Дональда Трампа ці вибори мають особливе значення. Якщо республіканці втратять більшість хоча б в одній із палат Конгресу, президенту буде складніше просувати власні законодавчі ініціативи та реалізовувати політичну програму.

Крім того, демократи отримають більше можливостей для парламентського контролю над адміністрацією президента, проведення розслідувань і виклику представників влади на слухання. Зокрема, контроль над Палатою представників може посилити політичний тиск на Білий дім.

Серед головних тем, які впливають на настрої виборців, — вартість життя, ціни на продукти та житло, охорона здоров'я, імміграційна політика й ситуація навколо Ірану. Сам Трамп активно бере участь у передвиборчій кампанії, намагаючись мобілізувати прихильників Республіканської партії.

Водночас проміжні вибори не означають автоматичного завершення президентства Трампа. Навіть у разі втрати контролю над Конгресом він залишиться главою держави та збереже президентські повноваження, зокрема право вето.

Таким чином, результати голосування можуть визначити, наскільки сильними будуть позиції Дональда Трампа протягом останніх двох років його президентського терміну, а також вплинути на політичну боротьбу в США напередодні наступних президентських виборів.

Про це повідомив спеціальний представник президента США Стів Віткофф.

За його словами, американська сторона виступить посередником у переговорах на робочому рівні. Основними темами зустрічі стануть безпекові домовленості після завершення війни, деескалація бойових дій, гуманітарні питання та подальші кроки для досягнення миру.

Очікується, що американську делегацію представлятимуть Стів Віткофф та Джаред Кушнер.

Перед зустріччю в Абу-Дабі представники США також планують провести консультації в Брюсселі з представниками Франції, Німеччини, Великої Британії, Європейського Союзу та НАТО. Сторони мають обговорити гарантії безпеки для України, майбутню архітектуру безпеки Європи та економічну підтримку відновлення України.

За словами Віткоффа, новий раунд переговорів має продовжити дипломатичні контакти, які раніше відбувалися в Києві, Осло та Санкт-Петербурзі.

За його словами, під час переговорів із російською омбудсвумен Яною Лантратовою сторони виступили з відповідною ініціативою та звернулися до першої леді США Меланії Трамп із проханням підтримати її.

«Ми зробили все з Яною Валеріївною, щоб цей унікальний досвід був розповсюджений і на територію інших населених пунктів, де і зараз проживають люди в подібних умовах, в яких проживали і в Олешках», — заявив Лубінець.

Омбудсман висловив сподівання, що американська сторона підтримає пропозицію та допоможе реалізувати подібні гуманітарні місії в інших населених пунктах.

Нагадаємо, операція в Олешках передбачала доставку гуманітарної допомоги цивільному населенню та евакуацію людей, які хотіли залишити окуповане місто.

Зеленський подякував Меланії Трамп за її участь в організації гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області. Завдяки досягнутій домовленості вдалося доставити гуманітарну допомогу та провести евакуацію мирних жителів.

Президент зазначив, що поки складно сказати, чи вдасться повторити подібний механізм на інших ділянках фронту. Водночас Україна готова підтримувати такі ініціативи й надалі.

«Але якщо перша леді зможе це зробити, зможе продовжувати, це буде дуже корисно. Я їй дуже вдячний», — наголосив Зеленський.

Глава держави також нагадав, що Україна неодноразово підтримувала пропозиції щодо припинення вогню, однак Росія раніше не погоджувалася на такі домовленості.

У Києві сподіваються, що успішний досвід гуманітарного перемир’я в Олешках може стати основою для нових локальних домовленостей. Водночас наразі невідомо, чи вдасться поширити таку практику на інші райони бойових дій.

Річ у тім, що втрата більшості в Конгресі суттєво ускладнить для президента просування внутрішніх законодавчих ініціатив. Демократи отримають більше можливостей блокувати його рішення, проводити розслідування та контролювати роботу адміністрації. Однак у питаннях зовнішньої політики президент США має значні повноваження, тому політичні проблеми всередині країни не обов'язково обмежать його можливості діяти за кордоном.

Саме цей сценарій викликає найбільше занепокоєння в Європі. Європейські союзники побоюються, що Трамп може активніше просувати власне бачення міжнародних відносин, зокрема переглядати підходи до співпраці з НАТО, європейськими партнерами та підтримки України.

Особливе занепокоєння пов'язане з тим, що європейським країнам доведеться ухвалювати важливі рішення в умовах менш передбачуваної політики Вашингтона. Тому в ЄС дедалі більше уваги приділяють власній обороноздатності та можливості самостійно реагувати на безпекові загрози.

Таким чином, проміжні вибори у США можуть мати наслідки далеко за межами американської політики. Для Європи головне питання полягає не лише в тому, хто контролюватиме Конгрес, а й у тому, якою буде подальша зовнішня політика Трампа та наскільки стабільною залишиться підтримка європейських союзників.

В інтерв'ю «Українській правді» Кулеба згадав, що після успішного спротиву російському наступу та звільнення Київщини українці вже не сприймали поступки так, як це могло бути на початку повномасштабного вторгнення.

Одним із головних очікувань стало відновлення територіальної цілісності України в кордонах 1991 року. На тлі військових успіхів і звільнення Бучі та інших населених пунктів суспільні настрої суттєво змінилися.

За словами Кулеби, на початку вторгнення переговори були потрібні, оскільки Україна не знала, чи зможе вистояти перед російською армією. Однак після зміни ситуації на фронті умови, які пропонувала Москва, виглядали для Києва неприйнятними.

Дипломат також назвав пропозиції Росії під час переговорів у Білорусі та Стамбулі фактично капітуляційними. Серед вимог були скорочення української армії, обмеження озброєння та інші поступки, які, на його думку, могли поставити під загрозу безпеку держави.

Кулеба наголосив, що Україна тоді уникнула угоди, яка могла б мати серйозні наслідки для її незалежності та обороноздатності.

За даними останніх соціологічних опитувань, економічна ситуація залишається одним із найважливіших чинників, які американці враховують під час вибору кандидатів. Особливу увагу громадяни приділяють повсякденним витратам, адже навіть за наявності роботи багатьом родинам стає складніше покривати основні потреби.

Згідно з дослідженням AP-NORC, лише 17% опитаних американців схвалюють діяльність президента Дональда Трампа у питанні вартості життя. Загалом 26% позитивно оцінюють його економічну політику. Водночас 65% респондентів вважають, що політика адміністрації президента є одним із головних чинників високих цін.

На тлі невдоволення економічною ситуацією обидві провідні політичні сили намагаються переконати виборців у власних підходах до вирішення проблеми.

Демократи зосереджують свою кампанію на вартості продуктів, пального, житла та доступності медичних послуг. Республіканці, зі свого боку, наголошують на податкових змінах, доходах населення та економічних рішеннях адміністрації Трампа.

За даними дослідження Gallup, 50% зареєстрованих виборців назвали економіку надзвичайно важливим питанням під час голосування. Ще 42% так само оцінили значення цін на пальне.

Проміжні вибори 3 листопада визначать, чи зможуть республіканці зберегти більшість в обох палатах Конгресу, чи контроль перейде до демократів.

Таким чином, економічне становище американських родин стало одним із центральних питань цьогорічної виборчої кампанії. Для багатьох громадян саме ціни на товари та послуги залишаються безпосереднім показником того, як змінюється їхнє повсякденне життя.

Про це повідомляє американське видання The Wall Street Journal із посиланням на представників США, Європи та України, обізнаних із перебігом переговорів.

За інформацією видання, американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер порушували питання відновлення газових поставок під час своїх візитів до Києва та Москви у вересні. Запропонована схема передбачає продаж російського газу через американського посередника.

Однією з можливих умов домовленості є розміщення доходів Росії від продажу газу на спеціальному рахунку в третій країні. Таким чином, за задумом американської сторони, Москва не зможе безпосередньо використовувати ці кошти для фінансування війни. Водночас Україна могла б отримувати прибуток за транзит газу своєю територією.

У Вашингтоні вважають, що повернення російського газу на європейський ринок може стати додатковим стимулом для Кремля погодитися на енергетичне перемир'я. Крім того, відновлення поставок могло б допомогти стримати зростання цін на енергоносії напередодні зими.

Однак ця ініціатива вже викликає серйозні заперечення в Європі. Частина європейських представників виступає проти повернення до закупівель російського газу, побоюючись нового посилення енергетичної залежності від Москви.

Важливо також, що Європейський Союз раніше ухвалив рішення поступово припинити імпорт російського природного газу до кінця 2027 року.

Наразі йдеться лише про переговорну пропозицію, а не про досягнуту домовленість. За інформацією WSJ, Росія поки не погодилася на американські пропозиції щодо енергетичного перемир'я.

Подальша доля ініціативи залежатиме від позиції Києва, Москви та європейських партнерів. Питання відновлення транзиту може стати одним із ключових під час майбутніх переговорів щодо припинення атак на енергетичну інфраструктуру.