Тема зустрічі — «Відповідальність та самоменеджмент. Хто керує твоїм життям — ти чи обставини?» — дала учасникам можливість замислитися над власними рішеннями, їхніми наслідками та роллю особистого вибору в повсякденному житті.

Під час тренінгу підлітки обговорювали, наскільки людина сама впливає на своє майбутнє та як варто реагувати на труднощі й непередбачувані обставини. Особливу увагу приділили розумінню того, що навіть у складних ситуаціях багато залежить від нашого ставлення, рішень і подальших дій.

Не менш важливою частиною зустрічі стала тема самоменеджменту. Учасники дізналися, як ефективніше організовувати власний час, правильно визначати пріоритети, ставити реалістичні цілі та планувати щоденні справи. Також обговорили, як знаходити баланс між навчанням, відпочинком і особистими захопленнями.

У форматі практичних вправ та обговорень підлітки аналізували різні життєві ситуації, вчилися розрізняти обставини, на які можуть впливати особисто, та ті, що від них не залежать. Окрім цього, учасники шукали способи приймати зважені рішення й діяти впевнено навіть тоді, коли щось відбувається не за планом.

Організатори наголошують, що вміння керувати власним часом, брати відповідальність за свої рішення та правильно визначати пріоритети є важливими навичками для особистісного розвитку. Вони допомагають молоді ставати самостійнішою, впевненіше долати труднощі та послідовно рухатися до поставлених цілей.

Наприкінці зустрічі учасникам подякували за активність, відкритість до нового та щирі думки під час обговорень. Отримані знання й практичні поради підлітки зможуть використовувати у повсякденному житті, навчанні та плануванні власного майбутнього.

Такі заходи у Вознесенську створюють додаткові можливості для розвитку молоді, допомагають формувати корисні життєві навички та заохочують підлітків свідомо ставитися до власного вибору.

Джерело

До привітань долучилися заступник міського голови Олександр Мизгало, начальниця управління соціального захисту населення Ірина Шишляннікова та директорка Центру надання соціальних послуг Вероніка Ободова.

Під час зустрічі Олександр Мизгало наголосив, що соціальна робота — це не просто професійні обов'язки, а щоденна турбота про людей, їхні потреби та долі. Він подякував фахівцям за небайдужість, терпіння, відповідальність і відданість своїй справі.

Окремою частиною заходу стало нагородження працівників за професіоналізм, сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток соціальної сфери. Відзнаки та подяки їм вручили від Вознесенської міської ради, районної військової адміністрації та департаменту соціального захисту населення Миколаївської ОВА.

Святкову атмосферу доповнив виступ хору ветеранів «Надія», який підготував для присутніх музичні композиції.

Працівники соціальної сфери щодня допомагають людям, які потребують особливої уваги та підтримки. Їхня робота часто залишається непомітною, проте має величезне значення для громади.

Під час заходу фахівцям подякували за доброту, людяність і щоденну працю, побажавши міцного здоров'я, сил, вдячності від людей та мирного неба.

Результати проєкту «Цифровий фотоархів Миколаєва» представили у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї. Ініціативу реалізували платформа MY ART та Агенція розвитку Миколаєва у співпраці з чотирма музейними установами за підтримки Українського культурного фонду.

Загалом фахівці відсканували 370 фотографій та 130 негативів. Для цього використовували п'ять сканерів, а роздільна здатність оцифрування сягала 1200 dpi, що дозволило зберегти навіть найдрібніші деталі старих зображень.

Серед матеріалів, які увійшли до архіву, є світлини Миколаєва 1920–1930-х років, альбом Миколаївського суднобудівного заводу «Руссуд» із 204 фотографіями, а також 283 знімки зі зібрання інженера Володимира Рюміна. Крім того, вдалося зберегти випускні альбоми жіночої та чоловічої гімназій початку XX століття.

Особливу історичну цінність становлять скляні негативи 1920-х років. На них зафіксовані археологічні розкопки античної Ольвії, краєвиди берегів Бузького лиману, дитячі екскурсії до Миколаївського історико-археологічного музею та діяльність місцевого «Товариства друзів музею», яке очолював краєзнавець Феодосій Камінський.

Під час роботи з архівами дослідники також змогли встановити особи людей на фотографіях, які раніше були неправильно підписані або залишалися невідомими. Зокрема, на одному зі знімків, що мав опис «портрет літнього чоловіка з борідкою», вдалося впізнати Миколу Леонтовича — директора Миколаївського зоопарку.

Ще однією знахідкою став портрет художника Володимира Мурзанова, першого директора Миколаївського художнього музею. Його фотографію виявили у випускному альбомі Олександрівської чоловічої гімназії. Як з'ясували дослідники, у цьому закладі він викладав малювання та чистописання з 1909 до 1919 року.

До проєкту долучилися Миколаївський обласний краєзнавчий музей, Музей суднобудування та флоту, музей Миколаївського суднобудівного заводу та музей Миколаївської астрономічної обсерваторії.

Частину оцифрованих фотографій уже опублікували у відкритому доступі на сайті «Цифрова спадщина Миколаєва». Ознайомитися з архівними матеріалами можна за посиланням: https://doc.myart.org.ua/. Завдяки проєкту старовинні знімки, які раніше зберігалися лише в музейних фондах, стали доступними для всіх охочих дізнатися більше про історію міста.

Під час зустрічі учасники розглянули низку важливих питань, що стосуються розвитку освітньої галузі Вознесенської громади.

Зокрема, обговорили підсумки проведення Національного мультипредметного тесту (НМТ) у 2026 році. Учасники проаналізували результати випускників, відзначили досягнення та окреслили подальші кроки для покращення якості підготовки старшокласників.

Окрему увагу приділили охопленню дітей позашкільною освітою та оцінці якості освітніх послуг, які надає Центр дитячої та юнацької творчості. Адже позашкільна освіта відіграє важливу роль у розвитку творчих здібностей, талантів і особистісного потенціалу дітей.

Також на засіданні розглянули результати моніторингу організації харчування у закладах дошкільної та загальної середньої освіти громади. Йшлося і про стан впровадження системи НАССР, яка покликана забезпечувати контроль безпечності та якості харчових продуктів.

За результатами обговорення учасники визначили подальші напрями роботи, спрямовані на вдосконалення освітнього процесу, створення безпечного середовища, забезпечення якісного харчування та розширення можливостей для всебічного розвитку дітей.

Управління освіти продовжує системну роботу над підвищенням якості освітніх послуг та створенням належних умов для навчання і розвитку юних мешканців Вознесенської громади.

Переможницею фестивалю стала Варвара Сокуренко, представниця учнівського самоврядування. Вона отримала 5 тисяч гривень на реалізацію волонтерського проєкту «Крила добра».

Ще 5 тисяч гривень на свій задум отримав Денис Пальцев, вихованець гуртка «Авіамоделювання». Він планує організувати міжшкільний фестиваль повітряних зміїв «Кольорове небо». Фінансову підтримку проєкту також надали місцева підприємниця Алла Ткаченко та громадська організація «Агентство економічного розвитку».

До складу журі увійшли представники освіти, бізнесу, громадського сектору та молодіжного самоврядування. Учасники презентували свої напрацювання, відповідали на запитання та отримували оцінки фахівців. Серед представлених напрямів були авіамоделювання, образотворче й театральне мистецтво, хореографія та інші творчі заняття.

Усі учасники отримали подарунки та солодощі від підприємців, які підтримали захід.

Організатори зазначають, що «Ідея FEST» покликаний допомогти дітям розвивати ініціативність, навчитися презентувати власні проєкти та перетворювати творчі задуми на реальні справи, корисні для громади.

Загалом скарб налічує шість золотих браслетів загальною вагою близько 762,5 грама. За оцінками дослідників, прикраси датуються приблизно 950–1000 роками, тобто їм понад тисячу років.

Знахідка має особливе історичне значення. Подібні золоті прикраси могли свідчити про високий статус їхніх власників і використовуватися як символ багатства та влади в суспільстві вікінгів.

Окреме питання — вартість скарбу. Хоча майже 763 грами золота мають значну матеріальну цінність, остаточна оцінка таких артефактів залежить не лише від вартості металу, а й від їхньої рідкісності, стану та історичного значення. Офіційна грошова оцінка всього скарбу та сума можливого винагородження чоловіка публічно не підтверджені.

Знахідка вже привернула увагу фахівців і стала частиною історичної спадщини Данії. Вона ще раз продемонструвала, скільки цінних свідчень минулого може зберігатися під землею протягом століть.

Після повернення до Англії вперше за понад дев’ять століть експонат виставили в Британському музеї в Лондоні. Інтерес до нього виявився настільки великим, що боротьба за квитки нагадує ажіотаж навколо популярних концертів і кінопрем’єр.

Про це повідомляє британське видання The Guardian.  

Квитки зникають за лічені години

Особливо показовою стала друга хвиля продажу квитків. За даними банку Monzo, у першу годину після старту продажів його клієнти витратили на квитки до музею 14 100 фунтів стерлінгів — приблизно у 48 разів більше за звичайні витрати в аналогічний час середи.

Приблизно 55% покупців були молодшими за 35 років. Для порівняння, витрати клієнтів банку на квитки на фільми «Одіссея» та «Людина-павук: Абсолютно новий день» у перші години їхнього прокату становили 7 000 і 6 300 фунтів відповідно.

Квитки на виставку розкупили лише за три години. До того ж охочі побачити експонат приїжджали не тільки з Лондона: серед покупців були й мешканці інших регіонів Великої Британії.

Гобелен із Байо — це не просто декоративний витвір. Полотно завдовжки близько 70 метрів складається з послідовності сцен, що розповідають про події, які передували битві при Гастінгсі 1066 року, та нормандське завоювання Англії.

На вишивці зображені правителі, воїни, коні, кораблі й сцени повсякденного життя. Завдяки цим деталям пам’ятка дає змогу побачити середньовічний світ не лише через письмові хроніки, а й через образи, створені майстрами того часу.

Водночас гобелен не варто сприймати як цілком нейтральний історичний документ: розповідь відображає певний погляд на завоювання та його учасників. Саме поєднання мистецької майстерності, історичних свідчень і політичного контексту робить його особливо цінним для дослідників. 

Чому ця виставка стала особливою

За інформацією Британського музею, експозиція триватиме з вересня 2026 року до липня 2027-го. Виставка стала можливою завдяки домовленості між Великою Британією та Францією, де гобелен зберігався протягом багатьох поколінь.

Масовий інтерес, однак, створив і практичні труднощі. Велика кількість охочих призвела до довгих черг, тому музей оголосив про додаткові заходи для організації відвідування. За повідомленням The Guardian, серед змін — подовження годин роботи та вдосконалення навігації для відвідувачів.

Ця історія демонструє, що культурна спадщина може конкурувати за увагу аудиторії навіть у час, коли розважальний контент доступний у смартфоні за кілька секунд. Іноді для справжнього ажіотажу не потрібні ані спецефекти, ані відомі актори — достатньо артефакту, який зберігає історію майже тисячолітньої давнини.

Цьогоріч конкурс відновили після тривалої перерви, спричиненої пандемією COVID-19 та повномасштабною війною. На здобуття нагороди подали 22 заявки.

Коли оголосять імена переможців?

Конкурсна комісія провела засідання 23 жовтня під головуванням заступника начальника Миколаївської ОВА Юрія Гранатурова. Переможців визначили таємним голосуванням у чотирьох номінаціях:

• традиційна народна творчість та аматорське мистецтво;
• просвітницька діяльність;
• професійне мистецтво;
• історико-краєзнавчі дослідження та охорона культурної спадщини.

Імена лауреатів поки не розголошують. Їх офіційно представлять під час урочистостей до Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва, який відзначають 9 листопада.

Премію імені Миколи Аркаса заснували у 1996 році. Її мета — підтримувати митців, дослідників і просвітителів, які розвивають українську культуру та зберігають національну спадщину.

Про це повідомляє The Guardian.

Що показують на виставці?

Експозиція під назвою RM x SFMOMA: Between You and Me об’єднує 142 роботи з приватної колекції музиканта та 36 творів із фондів музею. Серед них — картини, скульптури, каліграфія та твори сучасного мистецтва, зокрема корейських художників.

RM, справжнє ім’я якого Кім Намджун, особисто долучився до кураторської роботи. Він також підготував аудіогід і тексти до експонатів, у яких поєднав історичні факти з власними роздумами про мистецтво.

Як K-pop допоміг музею залучити відвідувачів

Виставка привернула увагу шанувальників BTS з різних країн. Деякі відвідувачі спеціально приїхали до Сан-Франциско заради експозиції, а сувенірна продукція розпродалася менш ніж за три години.

Успіх проєкту став важливим для музею, який раніше зіткнувся з фінансовими труднощами та скороченням персоналу. Водночас виставка демонструє, як популярна музика може зацікавити нову аудиторію образотворчим мистецтвом.

Експозиція працюватиме до 7 лютого 2027 року. Вона стала прикладом того, як особиста колекція музичної зірки може перетворитися на масштабну культурну подію.

Про це повідомляє Euronews із посиланням на Associated Press.

Виставку під назвою Once We Were Like You («Колись ми були такими, як ви») відкрили в Музеї Аквінкума в Будапешті. Вона знайомить відвідувачів із людьми, які мешкали на території Римської імперії приблизно у II–III століттях нашої ери.

Як науковцям вдалося відтворити обличчя

Основою для реконструкцій стали черепи, знайдені під час археологічних розкопок стародавнього Аквінкума. Дослідники вивчали їхню форму, результати антропологічних досліджень і генетичні дані, щоб визначити можливі риси зовнішності та походження людей.

Художниця-реконструкторка Емеше Габор створювала моделі облич, використовуючи тривимірні копії черепів. Вона поступово відтворювала м’язи та риси обличчя, працюючи над кожною деталлю.

Загалом експозиція представляє 16 реконструйованих облич. Шість із них виконані у вигляді гіперреалістичних силіконових моделей, які дозволяють розглянути ймовірну зовнішність давніх мешканців із високою деталізацією.

Серед них — солдати, діти та звичайні мешканці

Організатори прагнули показати не лише зовнішність людей, а й можливі обставини їхнього життя. Тому реконструкції супроводжуються історіями про ймовірні заняття, соціальне становище та походження.

За даними дослідників, населення Аквінкума було різноманітним: серед його мешканців могли бути люди з різних регіонів Європи та Близького Сходу. Генетичні й антропологічні дослідження допомагають краще зрозуміти це розмаїття.

Стан кісток деяких похованих також свідчить про фізичні навантаження та складні умови життя. Зокрема, дослідники виявили ознаки запальних процесів, які могли бути пов’язані з важкою працею.

Що відомо про цих людей насправді

Попри реалістичність реконструкцій, дослідники наголошують: точні імена та біографії людей невідомі. Імена, професії й життєві історії, представлені на виставці, є художніми версіями, створеними на основі історичних свідчень.

Археолог Петтер Вамош, один із кураторів експозиції, пояснив, що команда намагалася поєднати наукові дані з правдоподібними історіями, які допомагають відвідувачам сприймати давніх людей не лише як археологічні знахідки, а як особистостей.

Виставка дає змогу побачити, наскільки сучасні технології змінюють уявлення про минуле. Завдяки поєднанню археології, генетики та цифрового моделювання люди, які жили майже два тисячоліття тому, знову постають перед сучасниками зі своїми обличчями — хоча їхні справжні імена назавжди залишилися невідомими.