Мхитарян Гнел займається сільськогосподарським бізнесом на території Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області. Він очолює створене ним  в 2020 році приватне підприємство «МИАДЖАН», що займається обробітком земель.

Читайте також: Борг у $140 тисяч, угода на 980 гектарів і привласнення врожаю: на Миколаївщині розслідують справу щодо фермера

Слідство вважає, що Гнел Мхитарян понад рік брав у свого знайомого великі суми в доларах «на розвиток бізнесу» і з самого початку не збирався їх повертати. Лише 21 грудня 2021 року йдеться про 100 000 доларів одним траншем. Йому повідомлено про підозру в шахрайстві в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190 КК України), за що загрожує від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

30 жовтня 2026 року слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області відмовив у триманні під вартою і обрав домашній арешт у нічний час.

У чому підозрюють Мхитаряна Гнела

Кримінальне провадження № 12026152190000287 внесли до ЄРДР 12 травня 2026 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 4 ст. 185 КК України. Підставою стала заява потерпілого від 8 травня 2026 року. Розслідування веде слідчий відділ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, процесуальне керівництво здійснює Вознесенська окружна прокуратура.

За версією слідства, підприємець, засновник і керівник ПП «Миаджан», займався сільськогосподарським виробництвом. Із потерпілим його пов'язували давні товариські стосунки і спільна робота: сівба, збирання та продаж зерна. У першій половині 2021 року він нібито почав розповідати про розширення бізнесу, якому потрібні великі вкладення. Під цим приводом він брав у знайомого гроші в борг і обіцяв повернути їх до кінця 2021 року. Слідство вважає, що насправді підприємець не мав наміру ні вкладати ці кошти у справу, ні повертати їх.

Слідство виділяє три періоди, протягом яких потерпілий у своєму офісі на вул. Київській, 258 у Вознесенську передавав гроші:

• квітень – червень 2021 року: 30 000 доларів США та 1 240 000 грн, усього 2 070 638 грн;
• листопад 2021 – січень 2022 року: 180 000 доларів США, тобто 4 961 206 грн. Лише 21 грудня 2021 року він передав 100 000 доларів;
• березень – липень 2022 року, уже під час воєнного стану: 11 окремих сум від 1 000 до 12 500 доларів, разом 56 000 доларів США, або 1 638 268 грн.

Загальну шкоду слідство оцінює в 8 670 112 грн. Повідомлення про підозру підприємець отримав 28 жовтня 2026 року. Потерпілий уже подав цивільний позов у кримінальному провадженні на всю цю суму.

Під час судового засідання підозрюваний Мхитарян Гнел визнав, що з 2021 року брав у потерпілого гроші в борг, але за його словами, станом на 2026 рік він винен 140 000 доларів США.  Та обіцяв повернути гроші у лютому 2027 року.

Але врахувавши те, що Мхитарян Гнел раніше не був судимий, і стан його здоров'я, який вочевидь через пред’явлення йому підозри різко погіршився, суд відмовив у триманні під вартою і обрав домашній арешт із 21:00 до 06:00 строком до 30 грудня 2026 року.  

Тепер Мхитарян Гнел вже не зможе виїхати за кордон, як це робив постійно, незважаючи на введенний в Україні воєнний стан і існуючі обмеження в перетині державного кордону.

Та описані факти шахрайства з боку підозрюваного в них Мхитаряна Гнела не єдині у вказаному кримінальному провадженні. Поліція також розслідує і інші можливі незаконні дії Мхитаряна Гнела відносно інших потерпілих – як шахрайство на значно більші суми, так і крадіжку чужого майна.  

Не виключено, що сторона обвинувачення оскаржуватиме ухвалу до Миколаївського апеляційного суду та домагатися застосування до підозрюваного тримання під вартою.

Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень, ухвала від 30.10.2026 у справі № 473/3768/26

Трагедія сталася 2 листопада, коли російські війська завдали ударів керованими авіабомбами ФАБ-3000 по населеному пункту. Одне з влучань припало на будівлю, де місцевим жителям надавали гуманітарну допомогу. За наявною інформацією, там функціонував пункт допомоги та Центр життєстійкості.

У момент атаки в приміщенні перебували цивільні. Внаслідок потужних вибухів будівля зазнала значних руйнувань, частина конструкцій обвалилася. Після обстрілу на місці розпочалися пошуково-рятувальні роботи.

Особливе занепокоєння викликає велика кількість людей, із якими досі не вдалося встановити зв'язок. Наразі 48 осіб офіційно обліковуються як зниклі безвісти. Їх шукають, зокрема, серед можливих постраждалих та під завалами зруйнованих конструкцій. Водночас ця цифра не означає, що всі зниклі загинули: остаточна інформація про їхнє місцеперебування поки відсутня.

Рятувальники продовжують обстежувати територію та розбирати пошкоджені конструкції. Через масштаб руйнувань роботи залишаються складними, а інформація щодо кількості постраждалих може оновлюватися.

У зв'язку з трагедією 3 листопада в Запорізькій області оголошено День жалоби за загиблими. Місцева влада висловила співчуття родинам жертв російської атаки.

Станом на цей момент наслідки удару залишаються такими: 29 загиблих, п'ятеро поранених і 48 людей, які досі вважаються зниклими безвісти. Пошукова операція триває.

Про це повідомили у Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу.

Як стало відомо, інцидент стався у 2023 році. Чоловік рибалив із саморобного дерев’яного човна, використовуючи три заборонені сітки загальною довжиною близько 300 метрів.

За підрахунками фахівців, незаконно було виловлено понад 1,6 тисячі рибин різних видів. Серед них — 1 363 тарані, 96 карасів, 5 судаків, 4 окуні, 50 густер і 130 пузанків.

У вересні 2026 року суд звільнив чоловіка від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності. Водночас питання компенсації завданої шкоди залишилося невирішеним: цивільний позов екологічної інспекції в межах кримінального провадження залишили без розгляду.

Після цього Миколаївська окружна прокуратура подала окремий позов до суду в інтересах держави. Відомство вимагає стягнути з порушника понад 2,7 мільйона гривень на відшкодування збитків, завданих водним біоресурсам.

Наразі прокуратура домагається повернення коштів до державного бюджету.

Джерело

За інформацією, яка почала активно поширюватися в мережі, у підвалі будівлі нібито могли перебувати десятки людей. Спочатку йшлося приблизно про 40 осіб. Деякі очевидці стверджували, що людей утримують проти їхньої волі, а частина з них потребує термінової медичної допомоги.

Ситуація біля будинку швидко загострилася. Люди вимагали від присутніх відчинити ворота та пояснити, що відбувається всередині. На відеозаписах із місця події видно, як учасники конфлікту б'ють по воротах ногами, намагаються потрапити на територію та вимагають, щоб чоловіки показали свої обличчя. Також повідомлялося про застосування піни та сльозогінного газу з боку території будинку.

За повідомленнями очевидців, люди намагалися домогтися доступу до приміщення, щоб перевірити інформацію про можливих постраждалих. У мережі також з'явилися повідомлення про спроби пошкодити огорожу та потрапити всередину. Окремі твердження про розбирання стіни потребують підтвердження.

Особливе обурення викликали повідомлення про перешкоджання доступу приватної швидкої допомоги до людини, яка могла потребувати медичної допомоги. Відео з жінкою, яка просила дозволити їй пройти до будинку, швидко розійшлося соціальними мережами. Водночас згодом ЗМІ повідомили, що жінка, яку називали лікаркою, насправді не була медичним працівником.

До скандалу привернув увагу й народний депутат України Олексій Гончаренко. Він заявив про намір порушити питання цієї ситуації на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

Поліція Київської області зі свого боку заявила, що інформація про 40 заручників та загибель людини не відповідає дійсності. За поясненням правоохоронців, виклик надійшов від працівників приватної швидкої допомоги, які повідомили про перешкоджання доступу до громадянина. На місці поліцейські виявили приватний будинок, де перебували військовослужбовці Національної гвардії.

За попередньою інформацією, яку оприлюднили ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах, у будинку міг перебувати один чоловік, а не десятки людей.

Попри офіційні спростування інформації про заручників, конфлікт викликав широкий суспільний резонанс. Люди вимагають прозорого розслідування, перевірки обставин перебування військовослужбовців у будинку та пояснень щодо ситуації з медичною допомогою.

Наразі головне питання — що насправді відбувалося за зачиненими воротами та чи були порушені права людини.

За інформацією СБУ, фігуранти поширювали інформаційні матеріали, які підтримували збройну агресію Росії проти України. Зокрема, йдеться про виправдовування окупації українських територій та схвалення дій російських військових.

Подібні інформаційні повідомлення є частиною пропагандистських наративів Кремля, спрямованих на виправдання повномасштабного вторгнення, маніпулювання суспільною думкою та формування викривленого уявлення про війну.

Правоохоронці встановили причетність п’ятьох осіб до відповідної діяльності та оголосили їм підозри. Обставини справи розслідуються.

Варто зазначити, що українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність за виправдовування, визнання правомірною або заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України. Зокрема, такі дії можуть підпадати під статтю 436-2 Кримінального кодексу України. Водночас остаточну правову оцінку діям підозрюваних надає суд.

На тлі повномасштабної війни інформаційна безпека залишається одним із важливих напрямів захисту держави. Російська пропаганда активно використовує соціальні мережі, месенджери та інтернет-ресурси для поширення маніпуляцій, неправдивих повідомлень і виправдання окупації.

Українцям рекомендують критично оцінювати інформацію в мережі, перевіряти її походження, користуватися офіційними джерелами та не поширювати неперевірені матеріали. Особливу увагу варто звертати на публікації, які виправдовують російське вторгнення або намагаються представити окупацію українських територій як законну.

Наразі п’ятьом громадянам уже оголошено підозри. Подальші процесуальні рішення ухвалюватимуться за результатами розслідування.

За матеріалами справи, чоловік із квітня 2026 року вирощував коноплі. Під час обшуку 25 липня правоохоронці вилучили 14 рослин, а також висушений і подрібнений канабіс.

Обвинувачений стверджував, що виготовляв наркотичну речовину виключно для власного вживання та не мав наміру її продавати. Однак суд не повірив цим поясненням і розцінив їх як спробу уникнути відповідальності. Також було враховано, що раніше чоловік уже відбував п’ятирічне покарання за вирощування конопель.

У результаті його визнали винним за двома статтями Кримінального кодексу України та засудили до 9 років ув’язнення без конфіскації майна. Крім того, він має сплатити 28,4 тисячі гривень за проведення експертиз. Вирок можна оскаржити протягом 30 днів.

За даними джерел видання у правоохоронних органах, у базі прикордонників була спеціальна позначка від НАБУ та САП. Через це у Кравченка нібито забрали паспорт і певний час не повертали його.

Однак згодом ситуація змінилася. Як стверджують співрозмовники журналістів, прикордонники отримали телефонний дзвінок із Києва, після якого колишньому генпрокурору дозволили перетнути кордон. За інформацією розслідувачів, він вирушив до Відня.

Втім, у Державній прикордонній службі України цю версію заперечили. Речник відомства Андрій Демченко заявив, що Кравченко перетнув кордон у ніч на 14 вересня на законних підставах — за документами про службове відрядження.

За поясненням ДПСУ, у системі спрацювало доручення з індексом «І», яке передбачає інформування відповідного державного органу про виїзд особи, але не встановлює заборони на перетин кордону. Ініціатора доручення, за словами речника, повідомили про виїзд телефоном відповідно до встановленої процедури.

Історія набула розголосу на тлі операції «Карфаген» та конфлікту між колишнім генпрокурором і антикорупційними органами. Раніше Кравченко звинувачував представників НАБУ та САП у нібито підготовці насильницьких дій проти нього. Антикорупційні органи ці звинувачення відкинули.

Таким чином, журналістська версія про дзвінок із Києва та офіційна позиція прикордонників суттєво відрізняються. Обставини цієї історії залишаються предметом суспільної уваги.

Як встановив суд, мати директорки ліцею офіційно працювала прибиральницею, однак на робочому місці не з'являлася. Попри це, їй регулярно нараховували зарплату з бюджетних коштів.

Схема діяла з жовтня 2022 року до листопада 2023 року. Заступниця директора щомісяця вносила неправдиві дані до табелів обліку робочого часу, зазначаючи, що жінка нібито відпрацювала встановлену кількість годин. На підставі цих документів через централізовану бухгалтерію Приморського району їй виплатили загалом 136,7 тисячі гривень.

За матеріалами справи, матір директорки працевлаштували до ліцею ще наприкінці 2019 року. Згодом до схеми долучилася заступниця керівниці, яка забезпечувала оформлення документів із неправдивими відомостями.

У серпні 2026 року обвинувачена уклала з прокуратурою угоду про визнання винуватості. Суд затвердив її умови, врахувавши каяття жінки, допомогу слідству та повне відшкодування завданих збитків. Крім того, вона перерахувала 50 тисяч гривень на потреби Збройних сил України.

Посадовицю визнали винною у заволодінні бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану, а також у службовому підробленні документів. За сукупністю злочинів їй призначили п'ять років позбавлення волі та заборонили протягом двох років обіймати організаційно-розпорядчі й адміністративно-господарські посади в органах місцевого самоврядування.

Водночас від відбування основного покарання засуджену звільнили з випробуванням. Іспитовий строк становить один рік. Протягом цього часу вона повинна періодично з'являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання або роботи.

Матеріали кримінального провадження щодо директорки ліцею виділили в окреме провадження.

Саму колишню директорку «Європейського» Юлію Бардук у вересні 2025 року заочно взяли під варту. Її підозрюють у фіктивному працевлаштуванні матері та привласненні майже 390 тисяч гривень бюджетних коштів.

За даними слідства, у вересні 2024 року Бардук виїхала з України через пункт пропуску «Орлівка» в напрямку Румунії. 26 червня 2025 року її оголосили в міжнародний розшук. Правоохоронці припускають, що вона може перебувати на території Росії, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

На початку засідання суд розглянув клопотання захисниці Ігоря Науменка щодо переведення її підзахисного з Казанківської виправної колонії до Миколаївського слідчого ізолятора.

Адвокат Світлана Ішбулатова наголосила, що перебування Науменка у виправній колонії обмежує його права. Також вона зазначила, що раніше Печерський районний суд визначив місцем його тримання саме Миколаївський СІЗО.

Сторона обвинувачення заперечила проти задоволення клопотання, пояснивши, що на цій стадії судового процесу це питання не належить до предмета розгляду.

Згодом адвокат Сергій Руденко, який представляє інтереси доньки та сина Науменка, звернувся до суду з проханням скасувати арешт їхнього майна — автомобіля та грошових коштів.

Захисник стверджував, що арешт наклали без достатніх підстав, оскільки його клієнтка не має процесуального статусу в цьому кримінальному провадженні. За словами адвоката, донька Науменка займається підприємницькою діяльністю, має власне СТО, офіційно зареєстрована як ФОП та сплачує податки.

Він наголосив, що автомобіль був придбаний за законно зароблені кошти, а тому арешт майна вважає необґрунтованим.

Прокурор Офісу Генерального прокурора Едуард Висоцький виступив проти задоволення клопотання. Він назвав вимоги захисту передчасними та зазначив, що під час підготовчого засідання суд не досліджує докази по суті справи.

За словами прокурора, слідство встановило факти здійснення виплат із так званого «общака» через рахунки Артема Науменка, зокрема для внесення застави за іншого фігуранта провадження.

Також Висоцький заявив, що законність доходів від підприємницької діяльності Марини Громової потребує перевірки під час дослідження доказів.

Після цього Ігор Науменко емоційно відреагував на позицію обвинувачення. Він заявив, що його діти заробили гроші законним шляхом, а сам він не має жодного стосунку до коштів, про які говорив прокурор.

«Коли в 1917 році була революція, всі аплодували. У 37-му році, коли арештовували шпигунів, знову аплодували. А сьогодні що відбувається? Мої діти заробили гроші. Якщо вони їх мали, то мали їх законно. Це Артем, каже прокурор, вносив у якісь “общаки”. Запитайте, звідки в нього гроші. Він в Англії рік пропрацював і заробляв понад 4 тисячі фунтів на місяць. Він може за кого завгодно внести. Яке я маю відношення до цих грошей? Мало того, арештували їхні автомобілі. За що страждають діти? Що в цій країні взагалі відбувається?» — заявив Науменко.

Суддя Сергій Медюк закликав обвинуваченого повернутися до суті розгляду.

«Давайте до суті справи. Ми ще не досліджуємо матеріали справи», — зазначив суддя.

Однак Науменко продовжив висловлювати невдоволення діями правоохоронців і звернувся безпосередньо до прокурора Едуарда Висоцького, згадавши колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка.

«А я не маю відношення до цієї справи, але рік і скоро чотири місяці я перебуваю під вартою за злочин, якого я не скоював. Ми з прокурором Висоцьким спілкувалися. Кравченко казав, що за всіма прийдуть, а прийшли за ним. Скоро й за вами прийдуть», — звернувся до прокурора Науменко.

На ці слова Висоцький відреагував запитанням:

«Ви мені погрожуєте? Це як ризики розцінювати, чи що?»

Словесну перепалку зупинив суддя Сергій Медюк, який закликав учасників процесу продовжити розгляд наступних клопотань.

Окрім цього, захист просив скасувати арешт із 159,2 тисячі доларів, 37,5 тисячі євро, майже 900 тисяч гривень та золотих злитків загальною вагою 100 грамів. Адвокати наполягали, що кошти мають законне походження та були отримані від офіційної підприємницької діяльності, з якої сплачувалися податки.

Також захисники просили скасувати арешт автомобіля Lexus, банківських карток, мобільного телефону iPhone 16 Pro Max та SIM-карт, що належать фігурантам кримінального провадження.

Ще одне клопотання стосувалося переведення Руслана Ковалевського з Миколаївського СІЗО до виправної колонії у Вознесенську.

Він пояснив своє прохання тим, що його адвокат із Центру безоплатної правової допомоги працює у Вознесенську та не має можливості регулярно відвідувати підзахисного в Миколаєві для підготовки захисту.

Крім того, до суду надійшло клопотання про об'єднання матеріалів цієї справи з іншим кримінальним провадженням щодо інших фігурантів. Однак проти такого рішення виступили як прокурори, так і адвокати.

У результаті суд оголосив перерву до 6 листопада.

Ігоря Науменка затримали у 2025 році Департаментом стратегічних розслідувань у межах кримінального провадження за статтями 255 «Створення злочинної організації» та 189 «Вимагання» Кримінального кодексу України.

Раніше Науменко вже був засуджений у справі про вимагання грошей. У липні 2020 року Заводський районний суд Миколаєва призначив йому та ще двом фігурантам п'ять років позбавлення волі. Їх затримали 3 липня 2017 року в кафе «Картопляна хата» на проспекті Центральному за підозрою у вимаганні 200 тисяч гривень за неіснуючий борг.

У 2023 році Ігор Науменко вийшов на свободу з урахуванням часу, проведеного в СІЗО.

Наразі він є фігурантом нового кримінального провадження, у межах якого суд продовжує розглядати підготовчі питання.

Джерело

Про це повідомили в поліції та прокуратурі Миколаївської області.

За матеріалами слідства, у квітні 2023 року управління Южноукраїнської міської ради уклало договір із 34-річним підприємцем на проведення поточного ремонту укриття навчального закладу. Однак під час виконання замовлення підрядник, за версією правоохоронців, вносив до офіційних документів неправдиві відомості.

Зокрема, протягом кількох місяців він зазначав у звітності завищені обсяги ремонтних робіт та вартість використаних будівельних матеріалів. На підставі цих документів замовник перерахував на рахунок підприємця понад 260 тисяч гривень бюджетних коштів, які, за даними слідства, були отримані безпідставно.

Правопорушення викрили співробітники відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції спільно з Вознесенською окружною прокуратурою.

У серпні 2026 року підприємцю повідомили про підозру за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України — заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану. Згодом до переліку обвинувачень додали службове підроблення за ч. 1 ст. 366 КК України.

Наразі досудове розслідування завершено, а обвинувальний акт направлено до суду. Якщо провину чоловіка доведуть, йому загрожує від п'яти до восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років.