Найбільша у світі криптовалютна біржа, Binance, заявила, що поступово відновить виведення коштів після повернення 95 % токенів на суму 6,3 млрд доларів, викрадених з її платформи в результаті найбільшого у світі цифрового пограбування, яке ФБР пов'язує з Північною Кореєю.

Про це повідомляє Reuters.

Binance повідомила, що перший етап розпочнеться в неділю між 06:00 та 09:00 за Гринвічем і охоплюватиме біткойн, ефір, BNB, Solana, XRP, dogecoin та інші токени.

Решта 5% викрадених токенів складається з активів, що мають меншу ліквідність, і для їхнього відшкодування у необхідних обсягах може знадобитися більше часу, — повідомила Binance у суботу ввечері у X.

У суботу ФБР заявило, що за атакою стоїть північнокорейська група, що фінансується державою, відома під назвою TraderTraitor.

Пхеньян роками заперечував використання пов'язаних з державою кібергруп для шпигунства, фінансових крадіжок та отримання доходів. Його представництво в Женеві та посольство в Китаї не відповіли на запити про коментарі.

Правоохоронні органи зафіксували, що члени цієї групи конвертували викрадені активи у криптовалюту Ethereum, – йдеться у заяві ФБР, в якій також зазначається, що очікується "подальше відмивання" цих активів за допомогою відповідних технологій.

Йдеться про укриття з обліковим номером 54633, розташоване за адресою: вулиця Будівельників, 29/4. Замовником виступає управління освіти та з гуманітарних питань Очаківської міської ради.

Згідно з тендерною документацією, у приміщенні планують виконати комплекс внутрішніх оздоблювальних і монтажних робіт. Очікувана вартість ремонту становить 2 мільйони 17 тисяч 399 гривень без ПДВ. Фінансування повністю здійснюватиметься коштом місцевого бюджету.

Особливу увагу привертає порядок проведення закупівлі. Замість відкритих торгів обрали неконкурентну процедуру. Причиною стало розташування замовника на території активних бойових дій.

За умовами закупівлі, після підписання договору підрядник має отримати аванс у розмірі 70% вартості робіт — понад 1,4 мільйона гривень. Решту коштів виплатять відповідно до умов договору.

Виконати ремонт планують із залученням фізичної особи-підприємця Юрія Сіори. Після завершення робіт укриття має стати більш пристосованим для використання під час небезпеки.

Для Очакова, який перебуває поблизу зони бойових дій, питання безпеки дітей та належного стану захисних споруд залишається особливо важливим.

Згідно з даними НБУ, офіційний курс основних іноземних валют становить:

• Долар США — 45,5293 грн.
• Євро — 50,6796 грн.
• Польський злотий — 11,5328 грн.

Порівняно з попереднім банківським днем долар подешевшав на 6,30 копійки, а євро — на 8,70 копійки. Водночас польський злотий додав 0,67 копійки.

Варто враховувати, що офіційний курс НБУ відрізняється від готівкового курсу в банках та обмінниках. Фактична вартість купівлі й продажу валюти залежить від конкретної фінансової установи та може змінюватися протягом дня.

Оскільки 1 листопада припадає на неділю, окремого офіційного курсу на цей день не встановлюють. Тому протягом вихідних залишаються актуальними показники останнього робочого дня.

За даними моніторингу цін на 31 жовтня, ситуація на великих українських АЗС відрізняється залежно від мережі. Зокрема, SOCAR підвищила вартість автогазу на 40 копійок — до 59,90 грн за літр. «Укрнафта» збільшила ціну на 1 гривню — до 56,90 грн, а UPG — до 57,90 грн за літр.

Водночас бензин А-95 у більшості великих мереж цього дня залишився без змін. На OKKO його вартість становить 95,90 грн за літр, а преміальний бензин Pulls 100 продається за 102,90 грн. На UPG звичайний А-95 коштує 89,90 грн за літр.

Дизельне пальне також залишається дорогим. У мережі UPG стандартний дизель коштує 102,90 грн за літр, а преміальний — 105,90 грн. На окремих АЗС інших мереж ціна дизеля також перевищує позначку у 100 гривень.

Особливо помітним стало подорожчання автогазу протягом останнього місяця. За період із 30 вересня до 31 жовтня його вартість у різних мережах зросла приблизно на 11,50–14,40 грн за літр. Дизель за цей самий період подорожчав на 4,91–7 гривень залежно від оператора.

Однією з головних причин високих цін залишається залежність України від імпортних нафтопродуктів. Через пошкодження та руйнування нафтопереробної інфраструктури країна змушена закуповувати значну частину бензину й дизеля за кордоном.

На ситуацію також впливають європейські ціни на нафтопродукти, валютний курс, витрати на транспортування та складність логістики. Додатковим фактором залишаються російські атаки на українську інфраструктуру, які створюють ризики для постачання та доставки пального.

Подорожчання вже відчувають не лише власники легкових автомобілів, а й транспортні компанії, перевізники та аграрний сектор. Вища вартість дизеля збільшує витрати на перевезення товарів, що згодом може позначатися і на цінах у магазинах.

Таким чином, станом на 31 жовтня найбільш помітне зростання спостерігається на ринку автогазу, тоді як бензин протягом останньої доби переважно зберіг попередні цінники. Водіям доводиться пристосовуватися до високої вартості заправки, а подальша динаміка цін залежатиме від ситуації на зовнішніх ринках та стабільності постачання.

Про це 22 жовтня повідомило Міністерство фінансів України.

Одним із головних нововведень стане прискорення митних процедур. Зокрема, строки погодження офіційних перевірок імпортних товарів скоротять із восьми робочих годин до однієї. Це стосується огляду продукції, перевірки маркування, відбору зразків для аналізу та інших контрольних заходів. Уряд розраховує, що завдяки цьому товари менше часу перебуватимуть на митниці, а підприємства зможуть швидше отримувати свої вантажі.

Окремі зміни стосуються компаній, які постраждали від російських атак. Раніше пошкодження складів, обладнання та іншого майна могли призвести до погіршення фінансових показників підприємств і втрати митних спрощень. Тепер такі обставини враховуватимуть під час оцінювання фінансового стану бізнесу.

Підприємства зможуть зберегти або отримати відповідні митні дозволи за умови підтвердження наслідків обстрілів і подання фінансового плану. При цьому компаніям нададуть до двох років для відновлення необхідних фінансових показників.

Ще один важливий напрям змін стосується оборонної промисловості. Уряд запроваджує механізм ввезення без сплати ввізного мита та ПДВ матеріалів, комплектувальних виробів, обладнання й інших складових, необхідних для виробництва озброєння, яке фінансують іноземні партнери України.

Крім того, тимчасово змінюється порядок державного контролю нехарчової продукції під час імпорту. Його мають відновити після оновлення відповідних планів ринкового нагляду з урахуванням інформації про потенційно небезпечні товари.

У Міністерстві фінансів зазначають, що ухвалені рішення покликані зменшити адміністративне навантаження на підприємства, прискорити міжнародну торгівлю та підтримати виробництво в умовах війни.

Водночас нові правила не означають загального скасування мит або податків на імпорт. Йдеться про конкретні спрощення та пільги для визначених категорій підприємств і товарів.

Очікується, що зміни допоможуть бізнесу швидше проходити митні процедури, зберігати можливість працювати після обстрілів та забезпечувати українське виробництво необхідними матеріалами.

Про це свідчать дані системи Prozorro.

5 жовтня відділ освіти громади замовив у Лариси Кочеткової курятину, свинину та яловичину. 19 жовтня аудитори розпочали перевірку й запросили пояснення щодо формування цін.

За даними «Антикорупційного виміру», після реєстрації 17 вересня підприємиця отримала 19 договорів від місцевого відділу освіти на загальну суму 2,53 мільйона гривень.

Також журналісти звернули увагу, що куряче філе в договорі коштує 224,85 грн за кілограм, тоді як інший замовник на Миколаївщині у вересні купував аналогічний продукт за 188 грн.

Результати перевірки мають встановити, чи були порушення під час закупівлі.

Джерело

За його словами, під час бойових дій на Близькому Сході в окремих випадках для перехоплення однієї повітряної цілі могли запускати до восьми ракет. Українські військові завдяки бойовому досвіду навчилися економніше використовувати боєприпаси, застосовуючи один перехоплювач проти однієї цілі.

Ігнат пояснив, що системи Patriot мають автоматичний, напівавтоматичний і ручний режими роботи. За певних умов автоматичний режим може призводити до запуску кількох ракет по одній цілі, що швидше вичерпує запаси.

Водночас Україна продовжує відчувати нестачу ракет-перехоплювачів для захисту від російських балістичних і крилатих ракет. Дефіцит боєприпасів ускладнює роботу протиповітряної оборони на тлі регулярних атак.

За словами представника Повітряних сил, український бойовий досвід дозволив не лише раціональніше витрачати ракети, а й удосконалити тактику застосування комплексів Patriot.

За словами Трампа, економічний тиск міг би стати одним з інструментів для припинення війни. Водночас американський президент засумнівався, що такі обмеження матимуть значний ефект, оскільки торговельні відносини США з обома країнами є обмеженими.

Наразі невідомо, чи планує Вашингтон справді запроваджувати ці мита. Офіційного рішення про їх введення не оголошено.

Заява пролунала на тлі дипломатичних зусиль щодо завершення війни. Подальший розвиток ситуації залежатиме від переговорів та готовності сторін досягти домовленостей.

Що це означає для користувачів?

З 1 січня 2027 року цифрові платформи мають передавати податковій інформацію про визначені доходи користувачів. Для продажу власних вживаних речей передбачено неоподатковуваний ліміт до 2000 євро на рік за умов, установлених законом.

Для доходів, які підпадають під спеціальний режим, передбачена ставка ПДФО 10% за дотримання визначених вимог. Водночас це не означає, що кожен продаж старого телефона, одягу чи інших особистих речей автоматично оподатковуватиметься.

Нові правила можуть суттєво вплинути на тих, хто регулярно заробляє через інтернет. Тому українцям варто заздалегідь розібратися в умовах оподаткування, щоб уникнути неприємних сюрпризів.

Європейський Союз за січень–серпень 2026 року імпортував із росії 1,6 млн тонн продукції гірничо-металургійного комплексу на €682 млн. Водночас нова система тарифних квот ЄС суттєво обмежила доступ української металопродукції на європейський ринок.

Майже весь російський імпорт — сталь

За перші вісім місяців 2026 року майже 98% російських поставок до ЄС припало на сталеві напівфабрикати. Європейські країни придбали 1,56 млн тонн цієї продукції на €670 млн.

Найбільшим імпортером російських сталевих напівфабрикатів стала Бельгія, яка закупила 767,7 тис. тонн. Італія імпортувала ще 191,8 тис. тонн.

Загалом порівняно з аналогічним періодом 2025 року імпорт російської продукції гірничо-металургійного комплексу скоротився на 55% у фізичному вимірі та на 54% у грошовому. Проте обсяги закупівель залишаються значними.

Чому ЄС досі купує метал у росії

Повної заборони на імпорт російських сталевих напівфабрикатів Євросоюз не запровадив. Для окремих видів продукції, зокрема слябів, продовжує діяти перехідний механізм із квотами.

На період із 1 жовтня 2026 року до 30 вересня 2027 року квоту на імпорт російських слябів знижено до 2,6 млн тонн. У наступні 12 місяців, до вересня 2028 року, вона має скоротитися до 2 млн тонн.

За даними GMK Center, спроби достроково припинити імпорт цієї продукції поки не дали результату через позицію країн — найбільших її споживачів.

Українська металургія ризикує втратити мільярди

На тлі імпорту російського металу українські виробники зіткнулися з новою системою тарифних квот ЄС. Вона передбачає обмеження обсягів металопродукції, яку можна постачати на європейський ринок у межах установлених квот.

За оцінкою GMK Center, через нову систему Україна може щороку втрачати від 1,3 млн до 1,6 млн тонн експорту сталі. Потенційні втрати валютної виручки оцінюють у суму до $1,1 млрд.

Це прогноз галузевого порталу, а не вже зафіксовані збитки. Фактичні наслідки залежатимуть від умов торгівлі та обсягів експорту.

Скільки росія заробила на поставках до ЄС

За підсумками 2025 року Євросоюз імпортував із росії 5,08 млн тонн продукції гірничо-металургійного комплексу. Виручка від цих поставок становила €2,08 млрд.

Таким чином, попри скорочення імпорту та торговельні обмеження, російська металургійна продукція продовжує надходити на європейський ринок. Водночас українські виробники стикаються з тарифними квотами, які, за оцінками галузевих експертів, можуть суттєво вплинути на їхні експортні доходи.