Правління Національного банку України підвищило рівень облікової ставки з 15% до 15,5% річних.

Відповідне рішення ухвалили під час засідання комітету з питань монетарної політики 30 липня.

"Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 15,5% з огляду на стійке посилення фундаментального цінового тиску та суттєвіше пришвидшення загальної інфляції до кінця року.

 

Підвищення облікової ставки спрямовується на збереження привабливості гривневих активів, стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу вже в 2027 році повернути інфляцію на траєкторію сповільнення до цілі 5%", – повідомили у НБУ.

Зокрема, за оцінками НБУ, у липні загальна інфляція відновила зростання. Регулятор також оновив свій прогноз щодо інфляції за підсумками 2026 року: якщо у квітні там очікували, що вона сягне 9,4%, то наразі очікується, що цьогоріч ціни виростуть на 10%.

"Така динаміка зумовлюватиметься розширенням бюджетних стимулів, подальшим зростанням витрат підприємств на оплату праці, а також вторинними ефектами від подорожчання пального та послаблення гривні в попередні періоди", – пояснив регулятор.

Інфляція в Україні пришвидшувалася від початку 2026 року. Вагому роль у цьому відіграло зростання цін на пальне у зв'язку із подорожчанням нафти. Останнє відбулося в усьому світі через початок війни США та Ізраїлю проти Ірану та перекриття Ормузької протоки останнім.

Війна в Ірані вплинула і на поточне рішення НБУ щодо облікової ставки.

"Протягом останніх тижнів також зросли ризики, пов'язані з війною на Близькому Сході. Ціни на нафту знову почали зростати після періоду певного зниження. Подальша ескалація війни на Близькому Сході може посилити негативні наслідки для економіки України", – зазначає НБУ.

Російські окупанти своїми ударами по портовій інфраструктурі та кораблях призупинили товарообіг України акваторією Чорного моря. Головний виклик – неможливість експорту продукції АПК через чорноморські термінали.

Водночас в країні активно йде збиральна кампанія нового врожаю, а нерозпродані залишки минулого перевищують 10 млн тонн збіжжя. Фермери накопичують зерно, зростають витрати на його зберігання – тоді як деяким регіонам світу загрожує продовольча криза.

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в розмові з УНІАН розповів, наскільки серйозною є загроза подальшої "заморозки" українських портів, які збитки понесуть аграрії та як зміняться ціни на продукти харчування. І головне – чи існують зараз шляхи виходу з надскладної ситуації.

Судна перестали заходити в порти України вперше з 2022 року. Вчора міністр агрополітики Тарас Висоцький сказав, що судновласники переоцінюють ризики і ситуація щодня може змінюватися. Чи дійсно суднополавство може так само раптово відновитися? І якщо ні, то які умови для цього потрібні?

Ситуація досить складна. Дійсно зупинилось судноплавство і ми знаємо, що більше 20 кораблів за останні два тижні були пошкоджені. Також втратили життя декілька моряків, які були на цих кораблях. Зараз точних цифр немає. Такої кількості пошкоджень суден не було за весь період повномасштабної війни. Тому практично зупинилось транспортування сільськогосподарської продукції, і не тільки – будь-яких вантажів через чорноморські термінали.

І навіть ті кораблі, які застраховані, не хочуть рухатись в напрямку наших морських терміналів, тому що ворог використовує не тільки "Шахеди" – вперше він почав використовувати ракети-дрони "Бандеролі". Тому ситуація досить складна.

Ми за останні місяці експортували через морські термінали не менше 3,5 мільйона тонн зерна щомісяця. Ще десь півмільйона тонн - іншими засобами: залізницею, автомобілями в напрямку Європейського Союзу. А від початку цього місяця 1,5 мільйона ми не змогли ще відвантажити.

Коли ця ситуація ще лише почалась, коли навіть вже були пошкодження, все-таки судна ще рухались. А потім все зупинилося – і це вже шостий день, коли жоден корабель не йде в напрямку наших морських терміналів.

Вже зрозуміло, що дана ситуація не зможе не відобразитися на цінах на аграрну продукцію, і вже зростають світові ціни на зерно. Що буде далі, як ви вважаєте?

Це вплине на наш аграрний сектор. Втрати будуть великі. Тому що рух через Європейський Союз – навіть якщо вони відкриють для нас цей простір – не може покрити потребу в експорті. ЄС може дати обсяг десь 1,6 мільйона тонн, якщо йти через Гданськ та інші портові термінали – але цього недостатньо.

По Дунаю теж ми не можемо зараз рухатись, тому що вони будуть вражати наші логістичні термінали. На Дунаї додаткова проблема: рівень води в річці знизився до позначки, якої не було більше 30 років. Він дуже низький. Раніше можна було до Німеччини поставити баржу на 3 тисячі тонн. Зараз навіть тисячу тонн до Будапешту не можна довезти, тому що мало води в Дунаї. Це теж велика проблема.

І як в цій ситуації бути? Я думаю, головне, що треба зробити терміново – підняти це питання на порядок денний Організації Об'єднаних Націй. Тому що йдеться не тільки про втрати наших фермерів – йдеться про ситуацію на світовому ринку.

USDA (Міністерство сільського господарства США) зробило аналітику і відповідний прогноз, що в цьому році буде зібрано у світі менше пшениці, ніж у минулому. І якщо зупинить Україна поставку, то будуть потерпати багато людей і буде значно більше людей помирати від голоду.

Тому це питання є важливим для ООН. Треба долучати до цього Туреччину, з якою ми зараз підписали угоду про зону вільної торгівлі, і якраз були наміри активізувати нашу співпрацю, в першу чергу, у напрямку торгівлі сільськогосподарською продукцією. Всіх треба долучати до цього, робити все можливе і думати, як бути, тому що період збирання врожаю у нас зараз в розпалі.

Не буде достатньо потужності для зберігання того врожаю, який ми зараз почали збирати. Перехідні залишки і без того великі, а ми збираємо новий [врожай]. Треба думати, як вирішувати ці проблеми.

Потрібні спеціальні рукави, які використовуються серед фермерів, щоб вони зібрали і поклали тимчасово на зберігання [своє зерно], щоб потім вже експортувати цю продукцію за межі країни.

Скажіть тоді, який вплив матиме ця ситуація на ціни на нашому українському ринку? Чи буде подорожчання товарів – чи навпаки?

Навпаки, ціни впадуть – бо фермери не зможуть продати. Якщо вони не продають по тих цінах, які корелюються із ринковими світовими цінами, то вони тоді вимушені продавати дешевше.

Але я впевнений, що більшість підприємств будуть пробувати зберігати збіжжя як можна довше, щоб потім продати по ринковій ціні і хоча б повернутися до точки беззбитковості. Може, не буде прибутку – але щоб вони не понесли втрати, які були вже в попередні роки.

В нас останні два роки зернові культури давали практично нульову рентабельність. Прибуток формувався за рахунок продажу олійних культур, таких як соняшник, ріпак, соя тощо.

З урахуванням перехідних залишків з минулого сезону, 10 мільйонів тонн, які зберігаються на елеваторах, на скільки кожен день простою портів збільшує витрати фермерів під час збиральної кампанії? Чи можна оцінити їхні збитки?

На внутрішніх терміналах у нас знаходиться значно більше за 10 мільйонів тонн. І, звичайно, його утримання наднормоване [тобто тримається понад встановлені терміни] - тому що нормують, як правило, максимум на рік. Наднормоване утримання суттєво б’є по кишені наших сільгоспвиробників.

Назвати загальну суму я не можу, але тут втрата значно більша, ніж мільярд гривень, буде понесена. Значно більша. Скільки саме – буде залежати від періоду. Якщо він буде перевищувати 2 місяці, то це будуть шалені втрати.

Зараз важко сказати, я думаю, що на тонні щодня фермер втрачає до 10 доларів – 3-4 долари в день точно.

Лунали оцінки, що ситуація може стати критичною за 2-3 місяці. Яка ваша оцінка та в чому буде проявлятися ця критичність? Тобто зерно буде стояти неприбраним в полях, гнити на елеваторах – чи його почнуть продавати всередині країни дешевше собівартості?

Все разом. І будуть дешевше продавати, і буде втрачати свою якість – особливо якщо воно зберігається на так званих напольних елеваторах. Не в металевих конструкціях, а таких, що висипають просто на земельну таку площадочку під навісом. Якщо продукція там зберігається більше року, то її якість вже не відповідає стандартам, коли її можна продавати.

Також залишиться незібраним врожай, бо хтось буде рахувати і скаже, що краще мені не збирати, бо менші втрати будуть. Залежить від того, скільки ми не зберемо, але мінімум 300 доларів на гектар – це будуть мінімальні втрати, які понесуть фермери.

Внутрішня ціна на продукти тимчасово буде стабільною, за рахунок того, що нема виходу – треба продавати дешевше, ніж ринкова ціна.

Навіть за найбільш песимістичного варіанту це не призведе до загрози для покриття потреб внутрішнього ринку. Не може так статися, що ми втратимо 80% площ посіву. Це неможливо. Нам достатньо 20% цих площ, щоб забезпечити потреби внутрішнього ринку.

Але величезні втрати будуть для населення окремих країн, особливо африканського континенту, куди ми поставляли збіжжя напряму чи через посередників. І в інших країнах теж будуть мати місце такі, на жаль, жахливі речі, як голодна смерть.

Якщо Україна вже переживала подібне у 2022-му році, наскільки ми можемо бути підготовленими до другої подібної кризи?

Ну, ми завжди готові. Ніхто не вірив в те, що ми зможемо вистояти практично 5 років вже в такій жахливій війні. І ми стоїмо і будемо стояти. В даній ситуації ми теж зможемо вистояти. Звичайно, ціна, яку ми платимо за це – я навіть не можу порахувати, якою вона буде. Але я вірю в те, що усе зміниться на краще. Максимум протягом двох місяців – тому що і ООН буде розглядати, і будуть підключатись багато країн, які впливають на нашого ворога.

Буде це усвідомлювати і Китай, який багато імпортує. До початку повномасштабної війни шість мільйонів тонн тільки нашого збіжжя Китай імпортував. Зараз ми йому поставляємо вдвічі менше. І якщо взагалі зупинимо – то що китайці будуть робити, де вони будуть брати їжу для себе? І інші країни будуть впливати на нашого ворога і будуть досягнуті якісь угоди.

Можливо, якщо ворог перестане атакувати наші кораблі, ми не будемо атакувати і кораблі російські, які перевозять незаконно пальне і на цьому заробляють, щоб виготовляти зброю і воювати проти нас.

Я б не хотів на такі умови погоджуватися. Їх треба давно було знищити, цих перевізників - але щось буде обговорюватись, якісь будуть розглядатися варіанти вирішення цієї проблеми. Я чомусь маю більше впевненості в тому, що максимум два місці ми будемо мати такі складні умови – а далі ситуація зміниться.

Джерело

Ціни на пальне на українських АЗС продовжують стрімко зростати. За останню добу подорожчали всі основні види пального, а найбільше - дизель та бензин, свідчать дані порталу Мінфін. 

Станом на 23 липня середня вартість бензину А-95 преміум в Україні зросла на 59 копійок – до 82,87 грн за літр (+0,72%). Бензин А-95 подорожчав ще суттєвіше – на 63 копійки - до 79,03 грн за літр (+0,80%). Ціна бензину А-92 збільшилася на 30 копійок і сягнула 75,37 грн за літр (+0,40%). 

Водночас дизельне пальне додало 1,30 грн і тепер у середньому коштує 83 грн за літр (+1,59%), а автомобільний газ подорожчав на 65 копійок – до 41 грн за літр (+1,61%). 

Найдорожчий бензин А-95 преміум продає Grand Petrol – 86,99 грн за літр. У великих мережах SOCAR він коштує 86,90 грн, WOG – 85,90 грн, а ОККО – 84,90 грн. При цьому бензин А-95 найдорожче коштує на АЗС Grand Petrol – 83,99 грн/л, SOCAR – 83,90 грн/л, WOG – 82,90 грн/л та ОККО – 81,90 грн/л. Найнижчі ціни пропонує мережа Rodnik – 70,30 грн/л. 

Бензин А-92 найдорожче продають Ovis – 77,40 грн/л. Найдешевший А-92 можна знайти на АЗС ZOG – 66,90 грн/л. 

Щодо дизельного пального, то найвищу ціну зафіксовано у мережі Motto – 92,30 грн/л. Серед найбільших операторів дизель на WOG коштує 85,90 грн/л, на Grand Petrol – 85,99 грн/л, на SOCAR – 84,90 грн/л, а на ОККО – 84,90 грн/л. Найдешевше дизпаливо продають "Катрал" – 78,99 грн/л. 

Автомобільний газ найдорожче продають Motto – 56,90 грн/л, що суттєво перевищує ціни інших операторів. Серед великих мереж на KLO, WOG та ОККО автогаз коштує 41,90 грн/л, на SOCAR – 41,76 грн/л. Найнижчі ціни пропонують "Авантаж 7" – 37,95 грн/л, "Катрал" – 38,38 грн/л, "Олас" – 38,30 грн/л та "БРСМ-Нафта" – 38,53 грн/л. 

Джерело

У понеділок, 13 липня, ціна нафти трималась на рівні 79,3 доларів за барель.

Про це відомо зі статистики Tradingeconomics.

Так, у понеділок 13 липня ціна барелю нафти еталонного бренду Brent тримається на рівні 79,3 доларів за барель.

Загалом від минулого робочого дня – ціни знизилась на 3 долара.

У ніч на 15 червня президент США Дональд Трамп заявив про укладення мирної угоди з Іраном та відкриття Ормузької протоки.

"Цим я надаю повне дозвіл на безперешкодне відкриття Ормузької протоки та, одночасно, санкціоную негайне зняття морської блокади з боку Сполучених Штатів. Судна всього світу, запускайте двигуни. Нехай нафта тече!", – заявив президент США.

Водночас 8 липня президент США Дональд Трамп заявив, що рамкова домовленість з Іраном про припинення бойових дій фактично втратила чинність.

НАЕК "Енергоатом" без використання електронної системи закупив послуги з проведення комплексної оцінки корпоративного управління (аналізу внутрішніх систем і процедур) за 3,476 млн євро.

Про це свідчать дані електронної системи публічних закупівель Prozorro.

У закупівлі брав участь лише один учасник. Про закупівлю оголосили у п'ятницю 26 червня, а вже у вівторок 30 червня договір із постачальником – Ernst & Young spółka z ograniczoną odpowiedzialnością Consulting sp. k – було підписано. Таким чином, увесь процес від оголошення до відкриття пропозицій, вивчення та підписання договору зайняв лише два робочі дні.

Період дії договору – з 30 червня 2026 року до 31 березня 2028 року. "Енергоатом"фінансує закупівлю за власні кошти з післяплатою.

Підставою для застосування неконкурентної закупівлі вказано Підпункт 29 пункту 13 постанови уряду від 12 жовтня 2022 року щодо особливостей публічних закупівель на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до цього підпункту, закупівля послуг, необхідних для проведення комплексної оцінки корпоративного управління, здійснюється за рішенням наглядової ради. Укладення договорів про закупівлю також здійснюється за погодженням з наглядовою радою.

Для порівняння, "Українська оборонна промисловість" проводить закупівлю послуг з комплексної оцінки корпоративного управління через відкриті торги з особливостями з очікуваною вартістю в 5 млн грн, тобто приблизно в 40 разів дешевше.

У березні міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що адміністрація планує розмістити підпис Трампа на американських банкнотах на честь 250-ї річниці заснування Сполучених Штатів.

На зображенні підпис президента розміщений над підписом Бессента. Раніше на 100-доларовій купюрі були підписи міністра фінансів та скарбника США, але не чинного президента.

"Трамп перетворив на справу життя прагнення розмістити своє ім'я та зображення на широкому спектрі американських документів та пам'ятних об'єктів.

Адміністрація Трампа також розмістила його зображення, ім'я або й те, й інше на ювілейному паспорті США, пропусках до національних парків, банерах біля різних відомств у Вашингтоні, культурних установах, таких як Американський інститут миру, та спеціальних інвестиційних рахунках для немовлят. Штат Флорида також перейменував на його честь Міжнародний аеропорт Palm Beach".

Деякі члени Конгресу США хотіли піти ще далі й розмістити зображення Трампа на грошових знаках, подавши законопроєкт про розміщення його портрета на ювілейній купюрі номіналом 250 доларів. Такий результат є набагато менш імовірним, зважаючи на те, що для цього потрібна підтримка сенаторів-демократів у Конгресі.

Кодекс США передбачає, що "на грошових знаках та цінних паперах Сполучених Штатів може бути зображено лише портрет померлої особи", але законопроєкт Палати представників має на меті "створити виняток для осіб, які є або були президентами Сполучених Штатів".

Раніше цього року співробітники Бюро гравіювання та друку готували прототипи банкноти номіналом 250 доларів із портретом і підписом Трампа. Бессент сказав CNN під час пресбрифінгу в Білому домі в травні, що, на його думку, "немає нічого небажаного" в тому, щоб розмістити портрет Трампа на валюті США.

Тиждень тому Трамп оприлюднив новий макет спеціального ювілейного паспорта США зі своїм зображенням, який випустять обмеженим тиражем, з нагоди 250-ї річниці США, яка відзначається цього року.

У березні федеральна комісія, усіх членів якої призначив глава Білого дому Дональд Трамп, затвердила 24-каратну ювілейну золоту монету із зображенням президента на честь 250-річчя США.

Джерело

У середу ціни на нафту зросли на тлі побоювань, що зрив переговорів між Іраном і США про укладення остаточної мирної угоди може призвести до нових перебоїв у постачанні енергоресурсів.

Вночі ф'ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 33 центи, або 0,45%, до 73,28 дол. за барель, тоді як американська нафта West Texas Intermediate (WTI) подорожчала на 34 центи, або 0,49%, до 69,84 дол. за барель.

Водночас станом на 9:30 за Києвом Brent знизилася до 72,972 дол. за барель, а WTI – до 69,47 дол.

Зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер та посланець Стів Віткофф прибули у вівторок до Дохи для проведення переговорів, які Білий дім назвав високорівневими, але Іран та приймаюча сторона – Катар – заявили, що вони зустрінуться з посередниками, а не з самими іранцями.

Також раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Ірану не дозволять стягувати мито за прохід через Ормузьку протоку.

Джерело