Про це повідомляє пресцентр СБУ.

За даними слідства, агент ФСБ тривалий час стежив за потенційною жертвою. Він вивчав її розпорядок дня та маршрути, зокрема час і місце ранкових прогулянок із собакою в лісі.

Згодом російські куратори передали йому координати схрону зі зброєю. Звідти він забрав пістолет із набоями та глушником.

За задумом ФСБ, чоловік мав заночувати в лісі неподалік будинку активіста, а вранці влаштувати засідку та застрелити його. Співробітники СБУ затримали агента саме під час підготовки до замаху.

За матеріалами справи, 19-річний мешканець Миколаєва потрапив у поле зору російської спецслужби через свою активність у соцмережах. Зокрема, він публікував дописи на підтримку фашистської та нацистської ідеології.

Після вербування ФСБ відправила його до Києва для виконання замовлення. Під час обшуків у затриманого вилучили три пістолети з глушниками та боєприпасами, а також телефони з доказами співпраці з російською спецслужбою.

Слідчі СБУ повідомили затриманому про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану, готуванні до умисного вбивства на замовлення та незаконному поводженні зі зброєю.

Чоловік перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

У Миколаєві внаслідок російського обстрілу 10 вересня було пошкоджено будівлю Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор".

За даними редакції, удар припав по третьому поверху будівлі. На щастя, ніхто не постраждав. Ув’язнених перевели на інший поверх.

ПН намагалися зв’язатися з Південно-Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, однак там не відповідали на дзвінки.

Джерело

Син начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області Олега Сліпчука Данило фігурує в гучній справі Національного антикорупційного бюро про кришування шахрайських кол-центрів. Його ім’я, повідомляє місцеве онлайн-видання «Перший», назвали антикорупційники під час обрання запобіжного заходу посадовцю Офісу Генпрокурора Сергію Кропиві. Очільник поліції Волині прокоментував інформацію про сина.

Волинське інформаційне інтернет-видання «Перший» повідомило, що син керівника Нацполіції у Волинській області причетний до скандалу за участю посадовця Офісу Генпрокурора.

4 вересня 2026 року НАБУ і САП повідомили, що викрили злочинну організацію на чолі з посадовцем Офісу Генерального прокурора. Правоохоронці, зокрема, проводили обшуки у заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора Сергія Кропиви. За версією слідства, учасники злочинної організації систематично отримували неправомірну вигоду за невтручання в діяльність шахрайських кол-центрів і легалізували десятки мільйонів гривень.

6 вересня на засіданні Вищого антикорупційного суду, де обирали запобіжний захід Кропиві, антикорупційники повідомили, що серед фігурантів справи про кришування кол-центрів є Данило Сліпчук.

Данило Сліпчук працює головним спеціалістом Відділу адміністрування мереж та технічного захисту інформації Департаменту інформаційних технологій Офісу Генпрокурора. На оприлюднених записах НАБУ щодо операції «Карфаген» він фігурує як «помічник «Флеш». 

Ім’я Данила Сліпчука неодноразово звучало під час засідання ВАКС.

«Паном Кропивою здійснювалася діяльність стосовно кол-центрів за участю низки працівників Офісу Генерального прокурора. Зокрема, ще одним учасником злочинної організації, якого залучив Кропива, був Данило Сліпчук. Він був працівником Офісу Генерального прокурора, працював головним спеціалістом у Департаменті інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора. Починаючи з 2023 року, Сліпчук разом із Кропивою працював в Одеській обласній військовій адміністрації, а, починаючи із серпня 2025 року, був запрошений до Офісу Генерального прокурора для подальшої роботи», – повідомив на засіданні суду прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За версією прокурора САП, Сліпчук виконував для Кропиви технічні та інформаційні доручення: перевіряв адреси кол-центрів і дані про них, вів облік коштів, а також був залучений до окремих операцій із готівкою та переміщенням майна.

Один із ключових епізодів стосується перевірки адрес кол-центрів. Прокурор навів кілька телефонних розмов за січень–лютий 2026 року, у яких Сергій Кропива просив Данила Сліпчука перевірити конкретні адреси та з’ясувати, чи вони «свої». Після однієї з таких перевірок звучить відповідь: «То не наш». А невдовзі Кропива телефонує іншій особі й каже, що «можна нападати». За версією обвинувачення, йшлося про перевірку кол-центрів перед проведенням щодо них слідчих дій.

Інший епізод стосується журналістського розслідування Bihus.Info про прокурорів, які придбали апартаменти в комплексі Glacier у Буковелі. У розмові Кропива говорить, що «Даня вже все просмотрєл» і повідомив, що їх у матеріалі немає. Прокурор уточнив суду, що під «Данею» мався на увазі саме Данило Сліпчук. Таким чином, за версією САП, Сліпчук перевіряв, чи фігурують Кропива та пов’язані з ним особи в журналістському матеріалі.

Також прокурор САП згадав епізод із готівкою. За матеріалами оперативно-розшукових заходів 24 жовтня 2025 року водій Кропиви та Сліпчук перебували у пункті обміну валют на бульварі Лесі Українки у Києві. За версією обвинувачення, вони привезли туди гроші, щоб перевести їх у безготівкову форму. Цю інформацію прокурор оприлюднив, повідомляючи про рух грошей, які слідство пов’язує з неправомірною вигодою за діяльність кол-центрів.

Данило Сліпчук також фігурує у блоці про облік і легалізацію коштів. Прокурор навів розмову, в якій Кропива запитує у нього, скільки грошей «виходить» і чи збігаються цифри. САП трактує це як участь Сліпчука у веденні обліку коштів, якими оперували учасники групи.

Ще один епізод стосується подій 17 липня 2026 року. Прокурор послався на розмови між водієм Кропиви, Сліпчуком та ще однією особою, під час яких вони обговорювали валізи, сумку, ключі від BMW та перенесення речей. За версією САП, частину майна Кропиви переміщували до Офісу Генерального прокурора, а працівники Офісу Генпрокурора допомагали заносити речі до його кабінету. Обвинувачення вважає це одним із доказів приховування майна.

З відкритих джерел відомо, що батьком Данила Олеговича Сліпчука є Олег Сліпчук. Останній з травня 2024 року обіймає посаду начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області. До цього працював на керівних посадах в Київській, Хмельницькій, Дніпропетровській областях. 

Очільник поліції в області прокоментував журналістам розслідування НАБУ у справі «Карфаген» щодо свого сина. Олег Сліпчук відмежувався від його вчинків. 

«Данило є повнолітньою людиною, яка самостійно здійснює свою професійну діяльність та несе особисту відповідальність за свої рішення і вчинки. Наш родинний зв’язок не може бути підставою для ототожнення його дій із моєю службовою діяльністю. […]

Як начальник Головного управління Національної поліції у Волинській області я чітко розмежовую особисті та службові питання. Я не використовував і не маю наміру використовувати своє службове становище чи будь-які службові можливості для впливу на розслідування або діяльність інших правоохоронних органів», – повідомив керівник управління Нацполіції у Волинській області.

Журналіст Дмитро Гордон напередодні заявив, що українців чекає «шикарна новина», яка нібито має стати приводом для радості всієї країни. Через кілька днів генеральний прокурор України Руслан Кравченко подав у відставку.

4 вересня Дмитро Гордон заявив, що найближчими днями в Україні має відбутися подія, яка, за його словами, дуже порадує українців.

«Днями ми всі дуже сильно порадіємо. І більше я нічого казати не буду. Це шикарна новина. Днями радіти будемо всією Україною», — сказав журналіст.

Гордон не уточнив, про яку саме подію йдеться, тому його слова одразу стали приводом для численних припущень. Станом на момент заяви жодних офіційних повідомлень, які б пояснювали її зміст, не було.

Уже 7 вересня генеральний прокурор України Руслан Кравченко подав заяву про відставку. Він пояснив своє рішення політичними причинами та заявив, що не хоче, аби посада генпрокурора використовувалася як інструмент політичного протистояння.

Відставка Кравченка сталася на тлі розслідування НАБУ та САП, у межах якого правоохоронці повідомили про викриття злочинної організації, пов’язаної з одним із керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора. Сам Кравченко не є підозрюваним у цій справі та заперечував будь-яку причетність до незаконної діяльності.

Тепер у соцмережах обговорюють, чи міг Гордон мати на увазі саме відставку генпрокурора, коли говорив про майбутню «шикарну новину».

Втім, жодних доказів того, що журналіст заздалегідь знав про рішення Кравченка або говорив саме про його відставку, наразі немає. Тому пов’язувати ці дві події як встановлений факт було б передчасно.

Залишається лише питання: що саме Гордон мав на увазі під «неймовірно потужною перемогою» і чи справді його прогноз стосувався подій в Офісі генпрокурора?

Джерело

Останні тижні владу трусять постійні внутрішні скандали: корупція в Офісі президента та прокуратурі, гучні розбірки між спецслужбами. Державна машина збоїть, що визнають і всередині правлячої команди.

Про наслідки операції "Карфаген", конспірологію навколо НАБУ та САП, політичний слід скандалів, реакцію влади та самого Володимира Зеленського – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Мілана Лєліча.

"Багато потенційних приводів причепитися можуть знайти НАБУшники, тому всі живуть в остраху", – каже РБК-Україна співрозмовник у політичній верхівці.

Антикорупційні структури останні три тижні справді активні, як ніколи: не встиг вщухнути скандал навколо екс-заступника голови Офісу президента Ірини Мудрої, як НАБУ прийшли (в усіх сенсах слова) за прокурорами. Підсумок – заява генпрокурора Руслана Кравченка про відставку. 

Якщо взяти трохи ширший тимчасовий відрізок – останній рік – то НАБУ та САП де-факто змогли збити з посади другу людину в державі, Андрія Єрмака. Вище вже в прямому розумінні нікуди – чинний президент захищений від таких розслідувань законодавчо.

Між двома гучними історіями від НАБУ стався не менш гучний скандал – розборки між СБУ та ГУР на київських Березняках.

І хоча всі ці епізоди загалом не пов'язані між собою, неможливо ігнорувати відчуття, що державна машина останнім часом пішла зовсім врознос. Що визнають і співрозмовники РБК-Україна всередині самої влади.

"Їсти я буду сам, а посуд митимемо разом – ні, так бути не може", – так співрозмовник видання в політичних колах описав ситуацію навколо генпрокурора Кравченка. Мовляв, якщо він причетний до схем із кришуванням кол-центрів, то це його самодіяльність та його проблема, і йому не варто розраховувати, що вся державна система почне за нього "вписуватись".

Генпрокурор Руслан Кравченко у Верховній раді (фото: Getty Images)

Декілька співрозмовників РБК-Україна стверджують, що рішення Кравченка активно захищатися після того, як стало відомо про операцію "Карфаген", його небажання йти у відставку – власна ініціатива генпрокурора.

"Але пара днів його захисту показали, що це виглядає як захист від імені усієї вертикалі влади, яка підпадає під удар", – пояснив обізнаний співрозмовник видання. Саме про це йому сказали на понеділковій зустрічі на Банковій, після якої Кравченко заявив про відставку.

Очевидно, Володимир Зеленський мав вагомі аргументи – за інформацією РБК-Україна, керівники НАБУ та САП побували на Банковій якраз перед розмовою президента та генпрокурора.

В оточенні Зеленського вважають, що антикоруційні органи точили зуб на Кравченка ще з липня минулого року, вважаючи його чи не найголовнішим ідеологом тодішньої атаки на НАБУ та САП. А зруйнували "Карфаген" саме зараз, бо саме змогли дозбирати потрібну доказову базу та презентабельно запакувати її для громадськості.

"НАБУ і САП зараз, за ідеєю, повинні далі розбиратися з колл-центрами, а там же залучені різні силовики: поліція, ГБР, СБУ, як кажуть. Тому якщо обмежиться все тільки прокуратурою і Кравченком – то тут буде явне політичне забарвлення. Якщо ж почнуть брати й інших – отже, вони справді хочуть "прибити" всю індустрію колл-центрів", – каже співрозмовник видання у команді Зеленського.

Те саме завдання, за його словами, має і нещодавно поданий президентом законопроект – поставити поза законом будь-яку активність, пов'язану з роботою телефонних шахраїв. І хоча зі сторони це могло бути сприйнято як поспішні "антикризові заходи" від Банкової, співрозмовник запевняє, що це просто збіг.

Наразі немає навіть лонг-листа кандидатів, які могли б замінити Кравченка на посаді генпрокурора, після того, як його наступного тижня має звільнити Рада. Про це РБК-Україна сказали відразу кілька співрозмовників у владі – мовляв, розібравшись із "Карфагеном", Зеленський поїхав із візитами до Норвегії та Канади, і до його повернення питання поставили на паузу.

Відставка генпрокурора внесла сум'яття і до депутатських лав, кажуть у парламенті. Народні обранці побоюються, що новий генпрокурор тепер може "не дивлячись" підписувати всі підозри проти них, які подаватиме САП. Оскільки та сама САП, по суті, зняла його попередника і конфліктувати з нею наступник Кравченка не захоче.

Відтак у депутатських умах ходить ідея про те, що новий генпрокурор має бути зі "своїх", тобто з нардепів. Але поки що незрозуміло, чи знайдуться-таки серед депутатів "добровольці", які підходять на цю посаду.

"Нас ніхто не змушував свого часу знімати недоторканність, яка є у всіх країнах світу. Але це була наша обіцянка, ми це зробили, проте тоді консенсусом усіх фракцій ввели запобіжник – підозри депутатам підписує генпрокурор. А тепер "соросята" просувають ідею, щоб їх підписував глава САП – а це порушення цього балансу", – пояснює співрозмовник видання у "Слузі народу".

З минулого року, з початку "Міндічгейту", РБК-Україна неодноразово чуло від різних представників влади конспірологічну теорію про те, як НАБУ та САП намагаються "захопити державу" або "захопити deep state". В іншому формулюванні – "стати владою без виборів".

Мається на увазі, що антикорупційні органи нібито спеціально "розхитують" одну держінституцію за іншою, а паралельно, за підтримки Євросоюзу, просувають ідею відкритих конкурсів на все більше посад у силовому блоці і не тільки.

Цю теорію на оприлюднених НАБУ записах мимохідь озвучує і екс-заступник голови ОП Мудра. "Американці цей кадровий резерв роблять із НАБУшників. І вони вже мають (кандидатів) на всі органи, які будуть у конкурсі. Митницю забрали, БЕБ забрали, АРМА зараз заберуть – НАБУ та САП. Тобто вони всі органи (хочуть взяти під контроль). Зараз ДБР", – розмірковує Мудра. Принагідно озвучуючи супутню і дуже популярну теорію про підконтрольність антикорупціонерів "американцям".

Втім, як запевняють співрозмовники видання і в українській владі, і в дипломатичних колах, як мінімум з часів повернення до Білого дому Дональда Трампа, ступінь підконтрольності антикорупційних структур американцям дуже перебільшують. Нині ж головним їхнім "дахом" скоріше є європейці.

Керівники САП та НАБУ Олександр Клименко та Семен Кривоніс (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Але європейські столиці, на відміну від Вашингтона, працюють по-іншому – вони справді більше стурбовані міцністю інституцій, а не призначенням на конкретні посади конкретних людей. І з часів торішньої атаки на НАБУ та САП тема боротьби з корупцією, незалежності антикорупційних органів для Європи стала в один ряд із підтримкою обороноздатності та економіки України.

"Якщо вірити в цю теорію про "захоплення влади", можна знайти багато непрямих підтверджень тому. Якщо вони хочуть ловити велику корупцію – чому вони тоді не дивляться на оборонні замовлення, де найбільші гроші, або на митницю? Чому їх розслідування з'являються якраз під час важливих міжнародних візитів? Чому вони часто беруть справи дрібні з огляду на встрати бюджету – але дуже гучні? Чому з медіа-продакшеном у них виходить краще, ніж із доказовою базою?" – розмірковує співрозмовник РБК-Україна у правлячій верхівці.

Втім, сам одразу й застерігає, що це лише теорія, і дії НАБУ та САП можуть і не мати жодного подвійного дна. А гучні справи можуть бути потрібні їм, щоб інші потенційні корупціонери не ризикували красти, якщо це так небезпечно.

При цьому від НАБУ та САП, а також їхніх однодумців-активістів регулярно звучать побоювання щодо можливої контратаки з боку вертикалі влади – за зразком минулого року або навіть різкішої. Подібне занепокоєння РБК-Україна неодноразово чуло і від західних дипломатів.

Утім, у владі таку можливість категорично відкидають. У тому числі тому, що зараз уже ніхто не ризикне взятися за таку ризиковану операцію, як силовий пресинг антикорупціонерів. "Рада – точно не повторюватиме таких речей, як із законопроектом минулого року, без варіантів", – каже співрозмовник видання в парламенті.

Крім того, величезну роль відіграє і позиція тих самих європейців. Вони вже багато разів передавали меседж, що у разі якихось штучних неприємностей для НАБУ та САП зірветься не лише євроінтеграція України, а й навіть фінансування опиниться під загрозою – а це у прямому значенні питання виживання і всієї країни, і її влади зокрема.

"Як казав Янукович, був у нас такий: "Кожному овочу свій термін". У всього є термін придатності. І непридатності", – так філософськи коментує один з нардепів від "Слуги народу" безперервний потік скандалів в різних держструктурах.

Він має на увазі, що нинішня влада через неможливість провести вибори явно "пересиділа". І це призводить до не настільки частих, але болючих помилок – як минулого року з атакою на НАБУ та САП чи нещодавнім звільненням Михайла Федорова, яке спровокувало "картонні протести".

"Картонні протести" у Києві (фото: Getty Images)

При цьому чіткого виходу із ситуації не видно. Ідея того ж Федорова всерйоз обговорити можливість виборів навіть за нинішніх умов не знайшла у суспільстві широкого відгуку.

Усі скандали у будь-яких держструктурах природно кидають тінь персонально на президента. Якщо він створив систему, в якій він керує всім (і мовчазним консенсусом ці правила всі схвалили), то він же несе відповідальність за будь-які гучні скандали.

"У президента вже виробилася деяка апатія до таких речей. Майже ніхто не говорить про серйозні речі, про брак грошей у держбюджеті, про проблеми з ППО – зате всі один з одним гризуться так, ніби завтра вибори", – каже співрозмовник в оточенні Зеленського.

Але виборів у жодній осяжній перспективі не буде. А ось нові гучні розслідування від НАБУ та САП, які зачіпають все більш впливових "топ-менеджерів Зеленського", цілком можливі.

Джерело

61-річного громадянина Азербайджану Бахтіяра Алієва депортували з Росії із забороною на в’їзд до країни.

Musavat.com повідомляє, що Алієва правоохоронці затримали в березні цього року в Севастополі.

За даними ЗМІ, його підозрювали в пропаганді ідеології кримінального світу, діяльності визнаної екстремістською організації «АУЄ», а також підтриманні зв’язків із представниками кримінального середовища.

Наприкінці серпня Алієва депортували до Азербайджану. Йому також заборонили в’їзд до Росії.

У мережі поширилося відео затримання. На кадрах чоловік представляється як 61-річний Алім Бахтіяр Халік огли. Він підтверджує, що є громадянином Азербайджану та не має російського паспорта.

За його словами, він заробляв на життя за допомогою брата, який займався торгівлею брюками та сорочками в Ростові.

Перша заступниця генерального прокурора Марія Вдовиченко звільнилася з посади та припинила роботу в органах прокуратури.  

В Офісі генерального прокурора підтвердили, що Вдовиченко подала заяву про звільнення, після чого було підписано відповідний наказ.

«Вчора був її останній робочий день»,– додав співрозмовник.

Джерело