Мхитарян Гнел займається сільськогосподарським бізнесом на території Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області. Він очолює створене ним  в 2020 році приватне підприємство «МИАДЖАН», що займається обробітком земель.

Читайте також: Борг у $140 тисяч, угода на 980 гектарів і привласнення врожаю: на Миколаївщині розслідують справу щодо фермера

Слідство вважає, що Гнел Мхитарян понад рік брав у свого знайомого великі суми в доларах «на розвиток бізнесу» і з самого початку не збирався їх повертати. Лише 21 грудня 2021 року йдеться про 100 000 доларів одним траншем. Йому повідомлено про підозру в шахрайстві в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190 КК України), за що загрожує від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

30 жовтня 2026 року слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області відмовив у триманні під вартою і обрав домашній арешт у нічний час.

У чому підозрюють Мхитаряна Гнела

Кримінальне провадження № 12026152190000287 внесли до ЄРДР 12 травня 2026 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 4 ст. 185 КК України. Підставою стала заява потерпілого від 8 травня 2026 року. Розслідування веде слідчий відділ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, процесуальне керівництво здійснює Вознесенська окружна прокуратура.

За версією слідства, підприємець, засновник і керівник ПП «Миаджан», займався сільськогосподарським виробництвом. Із потерпілим його пов'язували давні товариські стосунки і спільна робота: сівба, збирання та продаж зерна. У першій половині 2021 року він нібито почав розповідати про розширення бізнесу, якому потрібні великі вкладення. Під цим приводом він брав у знайомого гроші в борг і обіцяв повернути їх до кінця 2021 року. Слідство вважає, що насправді підприємець не мав наміру ні вкладати ці кошти у справу, ні повертати їх.

Слідство виділяє три періоди, протягом яких потерпілий у своєму офісі на вул. Київській, 258 у Вознесенську передавав гроші:

• квітень – червень 2021 року: 30 000 доларів США та 1 240 000 грн, усього 2 070 638 грн;
• листопад 2021 – січень 2022 року: 180 000 доларів США, тобто 4 961 206 грн. Лише 21 грудня 2021 року він передав 100 000 доларів;
• березень – липень 2022 року, уже під час воєнного стану: 11 окремих сум від 1 000 до 12 500 доларів, разом 56 000 доларів США, або 1 638 268 грн.

Загальну шкоду слідство оцінює в 8 670 112 грн. Повідомлення про підозру підприємець отримав 28 жовтня 2026 року. Потерпілий уже подав цивільний позов у кримінальному провадженні на всю цю суму.

Під час судового засідання підозрюваний Мхитарян Гнел визнав, що з 2021 року брав у потерпілого гроші в борг, але за його словами, станом на 2026 рік він винен 140 000 доларів США.  Та обіцяв повернути гроші у лютому 2027 року.

Але врахувавши те, що Мхитарян Гнел раніше не був судимий, і стан його здоров'я, який вочевидь через пред’явлення йому підозри різко погіршився, суд відмовив у триманні під вартою і обрав домашній арешт із 21:00 до 06:00 строком до 30 грудня 2026 року.  

Тепер Мхитарян Гнел вже не зможе виїхати за кордон, як це робив постійно, незважаючи на введенний в Україні воєнний стан і існуючі обмеження в перетині державного кордону.

Та описані факти шахрайства з боку підозрюваного в них Мхитаряна Гнела не єдині у вказаному кримінальному провадженні. Поліція також розслідує і інші можливі незаконні дії Мхитаряна Гнела відносно інших потерпілих – як шахрайство на значно більші суми, так і крадіжку чужого майна.  

Не виключено, що сторона обвинувачення оскаржуватиме ухвалу до Миколаївського апеляційного суду та домагатися застосування до підозрюваного тримання під вартою.

Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень, ухвала від 30.10.2026 у справі № 473/3768/26

За словами Трампа, цю ідею запропонував прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу. Ізраїльський лідер аргументував це тим, що країна має розвинену економіку та вже здатна самостійно фінансувати власні оборонні потреби.

Трамп також заявив, що Ізраїль більше не потребує такої фінансової підтримки з боку США, оскільки є економічно успішною державою. За його словами, сторони обговорювали можливість відмови від допомоги протягом кількох років.

Наразі США надають Ізраїлю близько 3,8 мільярда доларів військової допомоги щороку відповідно до десятирічної угоди, укладеної у 2016 році та розрахованої до 2028 року. Основна частина коштів спрямовується на закупівлю американського озброєння.

Таким чином, запропоновані зміни можуть означати перехід від фінансової допомоги до закупівлі зброї за власні кошти Ізраїлю. Водночас подробиці реалізації рішення та його юридичне оформлення поки не уточнені.

За його словами, жінка разом із водієм щонайменше за три дні до інциденту проводила розвідку території. Під час перевірки її телефону нібито виявили фотографії, листування та контакти адміністраторів Telegram-каналів, які згодом поширювали інформацію про подію.

Інцидент стався 2 листопада. У соцмережах почали з'являтися повідомлення про нібито 40 чоловіків, яких утримували та катували в підвалі приватного будинку. Після цього біля будівлі зібралися люди, частина яких намагалася вибити ворота. Під час заворушень також пошкодили автобус Нацгвардії.

Згодом з'ясувалося, що в будинку перебували 18 військовослужбовців одного з підрозділів Національної гвардії. За інформацією командувача НГУ Олександра Півненка, четверо військових, яких повернули до підрозділу після самовільного залишення частини, потребували медичної допомоги та були госпіталізовані.

За даними журналістів, жінка представлялася власницею приватної швидкої допомоги «Мед-престиж», однак компанію ліквідували ще у 2023 році. Також стало відомо, що чоловік, який супроводжував її та представлявся водієм швидкої, перебуває у статусі СЗЧ із 2022 року.

Військове командування призначило перевірку обставин перебування військових у будівлі та ставлення до них. Правоохоронці продовжують з'ясовувати, чи була інформаційна кампанія заздалегідь організованою та хто ще міг бути причетним до інциденту.

Зупинка станцій буде необхідною для заміни старих насосів на нове обладнання. При цьому будівництво нового колектора відбуватиметься без припинення роботи чинного трубопроводу — стічні води продовжать відводити старою системою.

Проєктувальники мають передбачити тимчасові шляхи відведення стоків і порядок підключення нового обладнання, щоб уникнути проблем із каналізацією та негативного впливу на довкілля.

Реконструкцію планують провести за підтримки Данії через міжнародну фінансову корпорацію НЕФКО. На реалізацію проєкту передбачено 5,2 мільйона євро грантового фінансування.

Початок робіт попередньо очікується у липні–вересні 2027 року. На початку липня міська рада вже підтримала підписання грантової угоди, необхідної для реалізації проєкту.

Причиною ситуації стали пошкодження енергетичних об’єктів, які забезпечують передачу та розподіл електроенергії. Через це частина споживачів залишилася без світла, а для стабілізації роботи енергосистеми довелося обмежити електропостачання в окремих регіонах.

Аварійні бригади працюють над ліквідацією наслідків обстрілів і відновленням електропостачання. Водночас терміни повернення світла залежать від масштабів пошкоджень та безпекової ситуації.

Українців закликають стежити за повідомленнями обленерго, адже графіки та обсяги відключень можуть змінюватися залежно від стану енергосистеми.

Відповідну постанову уряд затвердив 28 жовтня 2026 року. Про це 29 жовтня повідомило Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України.

Основна мета ініціативи — допомогти українцям за кордоном зберігати зв'язок із Батьківщиною, отримувати перевірену інформацію та користуватися необхідними державними послугами. Окремим напрямом стане сприяння добровільному поверненню громадян в Україну.

Нова система передбачає створення єдиного інформаційного простору, де українці зможуть дізнаватися про можливості працевлаштування, професійного розвитку, соціальної підтримки та перспективи життя після повернення додому.

Важливу роль у роботі Мережі відіграватимуть спеціально підготовлені консультанти. Вони надаватимуть індивідуальні та групові консультації, допомагатимуть розібратися з державними послугами, правовими питаннями та можливостями в Україні.

Координацію проєкту здійснюватиме Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України. Оператором системи визначено державну компанію «Агенція національної єдності».

До ініціативи зможуть приєднуватися українські організації за кордоном. Після перевірки вони зможуть представляти свої послуги на спеціальному вебпорталі, проводити консультації та брати участь у спільних освітніх і культурних заходах.

Першими учасниками Мережі стали три Центри єдності, які працюють у Берліні, Стокгольмі та Празі. Вони були створені у співпраці з урядами відповідних країн.

Водночас українська влада наголошує, що ініціатива не передбачає примусового повернення громадян. Йдеться про створення умов, за яких люди зможуть самостійно оцінити можливості повернення, отримати необхідну інформацію та скористатися підтримкою держави.

Наступним етапом стане розширення мережі за рахунок нових організацій і запуск повноцінної системи консультацій. Умови приєднання до проєкту мають бути оприлюднені оператором після завершення підготовчих процедур.

Таким чином, Україна переходить до більш системної роботи з громадянами за кордоном. Нова ініціатива має не лише допомогти зберегти зв'язок із мільйонами українців, а й створити додаткові можливості для тих, хто розглядає повернення на Батьківщину.

Йдеться не про спільне рішення урядів оголосити надзвичайну готовність, а про національні програми цивільного захисту, які в різних країнах діють із різними вимогами. Основна мета — забезпечити можливість самостійно прожити певний час, якщо через кризу буде порушено роботу магазинів, електропостачання, водопостачання або транспортної інфраструктури.

Особливу увагу привертають рекомендації європейських держав. Наприклад, у Німеччині громадянам радять за можливості підготувати запаси продуктів і необхідних речей на строк до 10 днів. У Швеції та Норвегії орієнтиром є приблизно один тиждень, тоді як у Великій Британії, Франції, Нідерландах та низці інших країн рекомендують мати базові запаси щонайменше на 72 години.

До переліку 33 держав, про які повідомляє Newsweek, увійшли країни Європи, Північної та Південної Америки, Азії, Африки й Океанії. Серед них — Німеччина, Франція, Велика Британія, Канада, США, Японія, Австралія, Швеція, Норвегія та інші держави.

Окрему увагу до цивільної готовності приділяє і Європейський Союз. У березні 2025 року Європейська комісія представила стратегію Preparedness Union, яка передбачає підвищення готовності населення до різних криз. Зокрема, документ містить рекомендацію щодо здатності громадян забезпечувати свої базові потреби щонайменше протягом 72 годин без зовнішньої допомоги.

Серед можливих загроз у європейській стратегії згадуються воєнні конфлікти, геополітична напруженість, кібератаки, перебої в роботі критичної інфраструктури, пандемії та природні катастрофи.

Громадянам радять заздалегідь підготувати питну воду, продукти тривалого зберігання, необхідні медикаменти, аптечку, ліхтарик, батарейки, радіоприймач, заряджений павербанк і певну суму готівки. Також важливо мати документи та план зв'язку з близькими на випадок надзвичайної ситуації.

Водночас поширення таких рекомендацій не означає, що уряди мають підтверджену інформацію про неминучий початок світової війни або конкретної масштабної катастрофи. Підготовка населення розглядається як частина довгострокової політики безпеки, спрямованої на те, щоб люди могли впоратися з перебоями в роботі звичних систем життєзабезпечення.

Таким чином, головний сигнал від урядів полягає не в оголошенні неминучої загрози, а в заклику не залишати підготовку до можливих криз на останній момент.

Трагедія сталася 2 листопада, коли російські війська завдали ударів керованими авіабомбами ФАБ-3000 по населеному пункту. Одне з влучань припало на будівлю, де місцевим жителям надавали гуманітарну допомогу. За наявною інформацією, там функціонував пункт допомоги та Центр життєстійкості.

У момент атаки в приміщенні перебували цивільні. Внаслідок потужних вибухів будівля зазнала значних руйнувань, частина конструкцій обвалилася. Після обстрілу на місці розпочалися пошуково-рятувальні роботи.

Особливе занепокоєння викликає велика кількість людей, із якими досі не вдалося встановити зв'язок. Наразі 48 осіб офіційно обліковуються як зниклі безвісти. Їх шукають, зокрема, серед можливих постраждалих та під завалами зруйнованих конструкцій. Водночас ця цифра не означає, що всі зниклі загинули: остаточна інформація про їхнє місцеперебування поки відсутня.

Рятувальники продовжують обстежувати територію та розбирати пошкоджені конструкції. Через масштаб руйнувань роботи залишаються складними, а інформація щодо кількості постраждалих може оновлюватися.

У зв'язку з трагедією 3 листопада в Запорізькій області оголошено День жалоби за загиблими. Місцева влада висловила співчуття родинам жертв російської атаки.

Станом на цей момент наслідки удару залишаються такими: 29 загиблих, п'ятеро поранених і 48 людей, які досі вважаються зниклими безвісти. Пошукова операція триває.

Про це повідомили у Головному управлінні ДСНС України в Миколаївській області.

Один із випадків стався у Баштанці. Там вогонь охопив прибудову до житлового будинку. Під час пожежі постраждав власник оселі. Медики доправили чоловіка до лікарні. Загальна площа займання становила 30 квадратних метрів.

Ще одне загоряння зафіксували у Первомайську. У приватному будинку спалахнув диван.

Також рятувальники працювали у Первомайському районі, де на відкритій території горіли суха рослинність та сміття.

Наразі фахівці встановлюють причини виникнення всіх трьох пожеж.

Джерело

Про це повідомляють міжнародні ЗМІ.

Під час голосування американці визначатимуть склад Палати представників і частини Сенату. Загалом на виборах розігруються всі 435 місць у Палаті представників та 35 зі 100 місць у Сенаті. Наразі обидві палати контролюють республіканці, однак демократи намагаються змінити баланс сил.

Особливу увагу привертає боротьба за Палату представників. За оцінками аналітиків, демократи мають шанси повернути контроль над нею. Водночас ситуація в Сенаті залишається менш визначеною.

Для Дональда Трампа ці вибори мають особливе значення. Якщо республіканці втратять більшість хоча б в одній із палат Конгресу, президенту буде складніше просувати власні законодавчі ініціативи та реалізовувати політичну програму.

Крім того, демократи отримають більше можливостей для парламентського контролю над адміністрацією президента, проведення розслідувань і виклику представників влади на слухання. Зокрема, контроль над Палатою представників може посилити політичний тиск на Білий дім.

Серед головних тем, які впливають на настрої виборців, — вартість життя, ціни на продукти та житло, охорона здоров'я, імміграційна політика й ситуація навколо Ірану. Сам Трамп активно бере участь у передвиборчій кампанії, намагаючись мобілізувати прихильників Республіканської партії.

Водночас проміжні вибори не означають автоматичного завершення президентства Трампа. Навіть у разі втрати контролю над Конгресом він залишиться главою держави та збереже президентські повноваження, зокрема право вето.

Таким чином, результати голосування можуть визначити, наскільки сильними будуть позиції Дональда Трампа протягом останніх двох років його президентського терміну, а також вплинути на політичну боротьбу в США напередодні наступних президентських виборів.