У Тибеті знайшли лід віком понад 128 тисяч років: він може розкрити таємниці клімату Землі

На Тибетському нагір’ї вчені виявили лід, вік якого може перевищувати 128 тисяч років. Він зберігся глибоко всередині гірського льодовика Гулія та, ймовірно, належить до останнього льодовикового періоду.

Про це повідомляє WION.

Знахідка може допомогти дослідникам відтворити кліматичні зміни, які відбувалися на Землі протягом десятків тисяч років. Виявлення настільки давнього льоду за межами полярних регіонів вважається рідкісною подією.

Раніше вважалося, що найдавніші шари льодовика Гулія сформувалися приблизно 12 тисяч років тому. Однак нове дослідження свідчить, що окремі ділянки льоду можуть бути значно старшими.

Як учені визначили вік льоду

Дослідники проаналізували крижані керни, отримані під час буріння у 1992 та 2015 роках. Попри різницю у 23 роки між відбором зразків, в обох виявили подібні закономірності вмісту ізотопів кисню.

Це допомогло підтвердити достовірність кліматичних сигналів, збережених у льоду, та зменшити ймовірність того, що результати пояснюються особливостями лише однієї ділянки буріння.

Для визначення віку дослідники також вивчили радіоактивні ізотопи берилію та хлору. Крім того, у зразках знайшли ознаки Лашампської геомагнітної події — значної зміни магнітного поля Землі, що сталася приблизно 41 тисячу років тому.

Отримані результати порівняли з даними про ізотопи кисню в печерних відкладах Тибетського нагір’я. Сукупність доказів дала підстави припустити, що найдавніші шари льодовика Гулія мають вік понад 128 тисяч років.

Чому це відкриття важливе

Льодовики зберігають інформацію про минулі температури, склад атмосфери та стан довкілля. Завдяки дослідженню давнього льоду науковці можуть відновити кліматичну історію Землі за кілька льодовикових циклів.

Відкриття також свідчить, що великі високогірні льодовики могли зберігатися навіть під час переходів між різними кліматичними епохами.

Такі природні архіви мають особливе значення для розуміння довгострокових кліматичних змін і того, як гірські екосистеми реагували на коливання температури протягом тисячоліть.