Гучна сварка Трампа і Нетаньягу через Іран: під загрозою опинилися бази США

Президент США Дональд Трамп і прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу провели напружену телефонну розмову через подальші дії проти Ірану. За інформацією ізраїльського видання Ynet, між політиками виникла гостра суперечка щодо можливого відновлення військових ударів по Тегерану.

Тим часом Іран виступив із новою погрозою, заявивши про готовність атакувати американські військові бази не лише на Близькому Сході, а й у Європі, якщо вони будуть використані для ударів по іранській території.

За даними Ynet, телефонна розмова відбулася 7–8 листопада. Джерела видання охарактеризували її як надзвичайно напружену. Один зі співрозмовників навіть назвав її «перепалкою з криками з пекла».

Причиною розбіжностей стала стратегія щодо Ірану. Нетаньягу наполягає на продовженні військової кампанії та вважає, що без зміни влади в Тегерані іранська ядерна загроза залишатиметься. Трамп, навпаки, поки намагається надати шанс дипломатичному врегулюванню та контактам через посередників.

Офіс ізраїльського прем'єра заперечив інформацію про сварку, назвавши повідомлення «фейковими новинами та повною нісенітницею». Водночас факт телефонної розмови підтверджується.

На тлі політичних розбіжностей Іран посилив погрози на адресу Вашингтона. Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї заявив в інтерв'ю телеканалу Al Mayadeen, що в разі нової американської атаки Тегеран завдаватиме ударів по всіх військових базах, звідки американська авіація здійснюватиме бойові вильоти.

«Якщо американські літаки вилетять з американської військової бази, навіть розташованої в європейській країні або іншому віддаленому регіоні, щоб бомбити Іран, ми також завдамо удару по цих базах», — заявив Резаї.

Він не назвав конкретних країн, які можуть опинитися під загрозою. Однак американські військові об'єкти розташовані, зокрема, у Німеччині, Італії, Великій Британії та інших європейських державах. Важливо, що погроза стосується саме тих баз, які можуть бути використані для військових операцій проти Ірану.

Окремо Резаї заявив, що Тегеран не веде прямих переговорів із Вашингтоном і не збирається передавати за кордон запаси збагаченого урану. За його словами, іранська сторона передала через посередників власні пропозиції щодо врегулювання, але не отримала задовільної відповіді від США.

Серед вимог Ірану — припинення війни на всіх фронтах, скасування американських санкцій і блокади, а також компенсація завданих збитків. Тегеран також пов'язує відкриття Ормузької протоки з виконанням своїх умов.

За даними Reuters, до американських та ізраїльських ударів по іранських ядерних об'єктах у червні 2025 року Іран мав 440,9 кілограма урану, збагаченого до 60%. Яка кількість цього матеріалу збереглася після атак, наразі достеменно невідомо. Західні держави побоюються, що ядерна програма Ірану може мати військовий характер, тоді як Тегеран це заперечує.

Тим часом американська адміністрація продовжує економічний і військовий тиск на Іран. За інформацією The Guardian, іранські посадовці побоюються можливих обмежених ударів США або посилення санкцій та блокади іранського експорту нафти. Вашингтон, за повідомленнями, розглядає подальші кроки, але остаточного рішення про нову військову операцію не оголошував.

Нагадаємо, конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном перейшов у масштабну військову фазу 28 лютого 2026 року після американських та ізраїльських ударів по Ірану. Відтоді протистояння охопило Близький Схід, а питання іранської ядерної програми, контролю над Ормузькою протокою та американської військової присутності залишаються основними перешкодами для дипломатичного врегулювання.