Частий денний сон може сигналізувати про підвищений ризик деменції: що виявили вчені

Звичка регулярно дрімати вдень у старшому віці може бути пов’язана з підвищеною ймовірністю розвитку деменції. Такого висновку дійшли дослідники Школи громадського здоров’я імені Блумберга при Університеті Джонса Гопкінса у США. Вони протягом десяти років спостерігали за майже тисячею людей віком від 65 років, які на початку дослідження не мали ознак деменції. Результати роботи опублікували в науковому журналі The Journals of Gerontology: Series A.

Дослідники проаналізували не лише тривалість денного сну, а й те, як часто люди засинали вдень і чи відбувалося це навмисно. За результатами спостережень, учасники, які дрімали більшість днів або щодня, мали на 48% вищий відносний ризик розвитку деменції порівняно з тими, хто рідко спав удень або взагалі цього не робив. Водночас у людей, які засинали ненавмисно, ймовірність встановлення деменції була на 39% вищою. Ці зв’язки зберігалися навіть після врахування низки чинників, зокрема тривалості нічного сну, денної сонливості та показників, пов’язаних із ризиком обструктивного апное сну.

Окрему увагу науковці приділили тривалості відпочинку. Учасники, які спали вдень не більше ніж 30 хвилин, мали на 40% вищий відносний ризик розвитку деменції порівняно з людьми, які не дрімали вдень. Цей зв’язок зберігався після врахування інших чинників здоров’я та особливостей сну. Натомість для тривалішого денного сну зв’язок послаблювався після додаткового врахування характеристик нічного відпочинку. Це свідчить про те, що на результати можуть впливати різні особливості сну та стану здоров’я.

Для дослідження науковці використали дані 995 американців віком від 65 років, за якими спостерігали з 2013-го до 2023 року. На початку дослідження учасники не мали ознак можливої або ймовірної деменції. Важливо, що її наявність визначали за допомогою перевіреного алгоритму оцінювання, а не виключно на підставі клінічного діагнозу. Дослідники також повторно проаналізували результати, виключивши випадки деменції, виявлені протягом перших п’яти років спостереження. Зв’язок між частим або ненавмисним денним сном і подальшим розвитком деменції залишився подібним.

Однак науковці наголошують: результати не доводять, що денний сон безпосередньо спричиняє деменцію. Можливе й протилежне пояснення — зміни в мозку, які починаються задовго до встановлення діагнозу, можуть впливати на механізми регуляції сну та неспання. Через це людина частіше відчуває втому й засинає вдень, навіть якщо раніше такої звички не мала. Крім того, денна сонливість може бути пов’язана з поганою якістю нічного сну, іншими захворюваннями або дією певних ліків.

Саме тому дослідники радять звертати увагу не стільки на сам факт денного відпочинку, скільки на помітні зміни звичного режиму. Якщо людина почала значно частіше дрімати, регулярно засинає під час розмови або інших повсякденних занять чи відчуває незвичну сонливість попри достатній нічний сон, варто обговорити це із сімейним лікарем. Такі прояви не обов’язково свідчать про деменцію, але можуть бути приводом перевірити загальний стан здоров’я та якість сну.

Автори дослідження також зазначають, що попередні наукові роботи давали неоднозначні результати щодо впливу денного сну на когнітивне здоров’я. Короткий запланований відпочинок у деяких дослідженнях був пов’язаний із поліпшенням уваги та окремих когнітивних функцій. Тому нові результати не є підставою відмовлятися від денного сну всім людям старшого віку.

Для остаточного з’ясування причинно-наслідкового зв’язку потрібні подальші дослідження з об’єктивним вимірюванням денного й нічного сну. Наразі головний висновок полягає в тому, що частий і ненавмисний денний сон може бути одним із ранніх маркерів змін у здоров’ї, на які варто звернути увагу, але сам по собі він не є діагнозом деменції.